- •Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами.
- •2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування: поняття, мета та правові основи.
- •3. Методи фінансової діяльності.
- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •5. Правові форми фінансової діяльності.
- •6. Повноваження органів державної влади у сфері фінансової діяльності.
- •7. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура.
- •9. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •10. Місце фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13.Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття та структура.
- •15. Фінансово правові відносини, їх зміст та особливості.
- •16. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •18. Фінансово-правова відповіальгість.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •20. Форми та методи фінансового контролю.
- •21. Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансового контролю.
- •22. Рахункова палата як суб’єкт фінансового контролю.
- •23. Основні засади та повноваження Державної фінансової інспекції України.
- •24. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України.
- •25. Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної вдади.
- •26.Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27.Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України. Її структура.
- •29. Принципи бюджетної системи.
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль в бюджетні сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •32. Складові частини бюджету.
- •33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
- •34. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень. Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною.
- •36. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •37. Міжбюджетні трансферти: поняття, види, порядок надання.
- •38. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету.
- •40. Бюджетний процес та його стадії.
- •41. Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- •42. Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України.
- •43. Порядок внесення змін до Державного бюджету України.
- •44. Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.
- •Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
- •45. Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками. Стаття 45. Виконання Державного бюджету України за доходами
- •Стаття 46. Стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням
- •46. Виконання місцевих бюджетів. Бюджетний кодекс України Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
- •47. Звіт про виконання бюджету. Бюджетний кодекс України Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України
- •Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
- •Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом. Бюджетний кодекс України Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства
- •49.Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51.Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.
- •52. Принципи оподаткування в Україні.
- •53. Юридичний склад податку.
- •54.Права та обов’язки платників податків.
- •55.Правове регулювання податку на додану вартість.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.
- •58. Оподаткування прибутку підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •59. Акцизний податок.
- •60. Податок на доходи фізичних осіб: платники, об’єект оподаткування, ставки.
- •61.Пільги, передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні фізичних осіб.
- •62. Ресурсні платежі.
- •63.Плата за землю.
- •64. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66.Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика.
- •Податковий кодекс України Стаття 40. Сфера застосування цього розділу
- •Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
- •67.Правове регулювання обліку платників податку-фізичних та юридичних осіб.
- •68. Порядок визначення податкового зобов’язання.
- •69.Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків.
- •71.Поняття державних і місцевих видатків.
- •72.Бюджетне фінансування: поняття та принципи.
- •73.Поняття та порядок кошторисного-бюджетного фінансування.
- •74.Правові засади загальнообов’язкового державнго страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •76. Публічно-правові аспекти банківської діяльності.
- •77. Банківська система України: поняття та структура.
- •78. Загальна характеристик правового статусу Національного банку україни.
- •79. Форми державного регулювання банківської діяльності.
- •80.Характерні особливості правового статусу комерційного банку та структурного елементу банківської діяльності.
- •81 Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій.
- •83.Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •85.Грошова система та її структура.
- •86.Правові засади готівкового грошового обігу.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах.
- •88.Поняття, правові засади та принципи валютного регулювання.
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
- •90. Суб’єкти валютного контролю та їх контрольні повноваження.
14. Фінансово-правові норми: поняття та структура.
Фінансове право складається з великої кількості правових норм. Необхідно нагадати, що норма права є первинним елементом системи права.
Фінансово-правова норма — це загальнообов'язковий припис компетентного органу влади з приводу мобілізації, розподілу та використання, коштів централізованих та децентралізованих фондів, який виражений в категоричній формі і забезпечений примусовою силою держави. Фінансово-правові норми визначають права та обов'язки учасників фінансових відносин, обставини, за яких вони стають носіями прав та обов'язків, передбачають відповідальність за невиконання приписів держави.
При вивченні цієї теми студентам необхідно звернути увагу на класифікацію фінансово-правових норм за такими ознаками:
1) залежно від способу впливу на учасників фінансових відносин фінансово-правові норми поділяються на зобов'язуючі.
забороняючі та уповноважуючі. Слід мати на увазі, що зобов'язуючі фінансово-правові норми вимагають від учасників фінансових відносин відповідних дій і встановлюють їх права та обов'язки у сфері цих відносин. Забороняючі фінансово-правові норми містять заборону на певні дії, встановлюють обов'язок учасників фінансових відносин утриматись від них. Уповноважуючі фінансово-правові норми визначають права учасників фінансових відносин на певні самостійні дії у передбачених межах;
за змістом фінансово-правові норми можуть бути матеріальними та процесуальними. Матеріальні фінансово-правові норми закріплюють види й обсяг грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед державою і територіальними громадами, джерело утворення фінансових ресурсів, види видатків тощо, тобто вони виражають матеріальний (грошовий) зміст юридичних прав та обов'язків учасників фінансових відносин. Процесуальні (процедурні) фінансово-правові норми визначають порядок діяльності у сфері мобілізації, розподілу і витрачання публічних фондів коштів;
за терміном дії розрізняють постійні та тимчасові (строкові) норми фінансового права;
за дією у просторі виокремлюються загальнодержавні і місцеві норми;
за колом осіб фінансово-правові норми поділяють на загальні, спеціальні та виняткові.
Слід звернути увагу на форми реалізації норм фінансового права, які, залежно від характеру дій суб'єктів фінансових відносин на підставі нормативно-правових актів, охоплюють різні види фінансово-правових норм:
виконання, коли суб'єкти провадять активні дії для втілення приписів, що містяться в зобов'язуючих нормах;
використання, коли суб'єкти фінансово-правових відносин реалізують суб'єктивні права та обов'язки, передбачені диспозицією фінансово-правової норми;
дотримання, коли суб'єкти виконують припис про заборону дій у галузі фінансів;
застосування, коли органи держави та органи місцевого самоврядування, наділені владним повноваженнями, через право-застосовні акти провадять дії, скеровані на формування, розподіл
і використання централізованих та децентралізованих фондів коштів.
Необхідно наголосити, що особливість фінансово-правових норм зумовлена специфікою предмета правового регулювання (їх змістом є правила поведінки учасників в процесі фінансової діяльності) та метода фінансово-правового регулювання. Важливо зосередити увагу на особливостях, властивих фінансово-правовим нормам:
а) державно-владний характер;
б) категоричність приписів, зумовлених імперативним ме- тодом правового регулювання фінансових відносин;
в) категоричність форми приписів, яка виключає можливість зміни положень норми за волевиявленням будь-якої із сторін;
г) імперативність норм, яка поширюється виключно на всіх суб'єктів (і на тих, хто їх повинен виконувати, і на тих, хто їх видає);
д) порушення приписів, що містяться у фінансово-правовій нормі, є порушенням фінансової дисципліни.
Норма права має внутрішню будову, свою структуру. Необхідно знати, що структура фінансово-правової норми — це впорядкована єдність необхідних елементів, що забезпечують її функціональну самостійність. Вона включає такі елементи як гіпотеза, диспозиція, санкція. Гіпотеза визначає умови, за яких можуть виникати, передбачені нормою юридичні права та обов'язки учасників фінансових відносин у галузі фінансової діяльності. Диспозиція є основою норми і містить саме правило поведінки учасників фінансових відносин за наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин. Санкція фінансово-правової норми містить вказівки на невигідні для її порушника наслідки. У санкції втілено імперативний характер приписів у сфері публічної фінансової діяльності. Санкціям фінансово-правових норм властивий ряд ознак. Оскільки санкції є одним із видів державного примусу, вони об'єктивно втілюються у нормах фінансового законодавства; застосовуються спеціально уповноваженими органами; їм притаманні імперативність і майновий характер. У санкціях фінансово-правових норм поєднується право відновлювальний і штрафний (карний) характер. Завдяки реалізації санкцій відновлюється порушена фінансова дисципліна, у тому числі порядок нарахування та сплати податків. Поряд із цим слід звернути увагу на те, що санкції дають змогу відшкодувати збитки, завдані правопорушенням, та відновити становище, що існувало до його вчинення.