Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове право (методичні матеріали).docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
359.13 Кб
Скачать

70. Системи оплати праці.

Під системою оплати праці розуміється спосіб обчислення розмірів винагороди, належної до виплати працівникам відповідно до витрат праці, а в ряді випадків і до її результатів.

На підприємстві системи оплати праці встановлюються в колективному договорі. Переведення працівників на іншу систему оплати праці є зміною істотних умов праці й вимагає попередження працівників за 2 місяці.

Практика виробила дві основні системи, які застосовуються як в "чистому" вигляді, так і з різними модифікаціями, - почасову і відрядну системи оплати праці.

При почасовій системі розмір заробітної плати визначається залежно від трива­лості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

Відрядна система передбачає визначення заробітку залежно від фактичного ви­робітку продукції належної якості.

Почасова система може мати три підвиди: погодинна, поденна, помісячна. Праця оплачується за фактично відпрацьований час: години,дні, місяць. При щомісячній оплаті розмір окладу не залежить від кількості робочих днів у місяці.

Відрядна система також має декілька різновидів - пряма відрядна, непряма від­рядна, відрядно-прогресивна.

Відрядна система може бути індивідуальною або колективною, залежно від способу організації праці. Індивідуальна відрядна система застосовується на виробничій дільниці, де забезпечений чіткий облік праці окремих працівників. Колективна відрядна встанов­люється за загальними результатами праці бригади. При цьому розподіл заробітку прова­диться із застосуванням коефіцієнта трудової участі (КТУ).

Застосовується також і така система як акордна оплата праці - винагорода за вико­нання комплексу робіт (об'єкт будівництва). Остаточний розрахунок провадиться за ако­рдним нарядом після прийняття всього обсягу робіт, про що складається акт.

Вибір системи оплати праці - це право власника або уповноваженого ним органу, яке реалізується за узгодженням з профспілковим органом на підставі детального аналізу конкретних виробничих умов. При цьому враховується можливість прямого нормування і обліку затрат праці, встановлення кількісних показників виробітку, збільшення об'ємів виконуваних робіт,забезпечення якості продукції, що випускається, і робіт,які проводять­ся, наявність реальних можливостей для працівників впливати на збільшення виробітку і тим самим сприяти збільшенню своєї оплати праці.

71. Поняття компенсаційних виплат, їх види.

З метою відшкодування працівникові його витрат, пов'язаних з виконанням трудо­вих обов'язків, трудове законодавство передбачає також компенсаційні виплати, які здійснюються понад суми коштів, що складають заробітну плату працівника.

Основними видами компенсаційних виплат є такі:

1. Виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість щодо вартості проїзду праців­ника і членів його сім'ї, перевезення майна, добових, одноразової допомоги.

2. Витрати працівника, пов'язані зі службовими відрядженнями: добові на харчу­вання, проживання, бронювання місць у готелях і т. ін.

3. Витрати відповідно до ст. 125 КЗпП України на відшкодування вартості зноше­них при використанні для потреб підприємства інструментів, що належать працівни­кові, його власного одягу, взуття, якщо власник або уповноважений ним орган пови­нен був забезпечити працівника таким інструментом і спецодягом.

4. Компенсація затрат працівника на використання для службових поїздок влас­ного автомобіля або на проїзд у пасажирському транспорті в зв'язку з виконанням службових обов'язків.

5. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівни­кам втрати частини їх заробітку у зв'язку з несвоєчасною його виплатою і інфляційни­ми процесами в економіці країни.

Цей вид компенсаційних виплат є обов'язковим для підприємств усіх форм влас­ності і організаційно-правових форм господарювання.

Механізм компенсації заключається втому, що нарахована,але не виплачена вча­сно "чиста" (тобто після утримання податків і зборів) заробітна плата збільшується на коефіцієнт приросту споживчих цін, який розраховується як частка від ділення індек­су споживчих цін за місяць, що передував виплаті простроченої заробітної плати, на індекс споживчих цін утому місяці, за який вона нарахована, мінус одиниця.

Нараховані суми компенсації виплачуються утому місяці, що і прострочена заро­бітна плата, причому вони не нараховуються у тому випадку, якщо зарплата не отри­мана з вини працівника.