- •1. Поняття трудового права як галузі права
- •2. Предмет трудового права
- •3. Методи трудового права
- •4. Система трудового права
- •5. Поняття, види і значення основних принципів трудового права
- •6. Поняття джерел трудового права, їх класифікація.
- •7. Основні види джерел трудового права та їх загальна характеристика.
- •8. Поняття трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від цивільно-правових відносин, пов'язаних з виконанням роботи.
- •9. Умови й підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин.
- •10. Сторони трудових правовідносин.
- •11. Особливості правовідносин, безпосередньо пов'язаних з трудовими.
- •5) Відносини у сфері забезпечення зайнятості.
- •12. Зміст трудових правовідносин.
- •13. Суб'єкти трудових правовідносин.
- •14. Профспілки як суб'єкти трудового права.
- •15. Працівник як суб'єкт трудового права.
- •16. Правовий статус роботодавця як суб'єкта трудового права.
- •17. Поняття трудового колективу. Основні повноваження трудових колективів. Органи трудового колективу.
- •18. Державні органи як суб'єкти трудового права.
- •19. Поняття та зміст соціального партнерства.
- •20. Мета та моделі соціального партнерства.
- •21. Сторони та інші суб'єкти соціального партнерства.
- •22. Поняття колективного договору.
- •23. Сторони колективного договору
- •24. Порядок укладення колективного договору
- •25. Зміст колективного договору
- •26. Поняття зайнятості населення, її види. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості.
- •27. Державна служба зайнятості, її структура, функції та права.
- •28. Поняття працевлаштування. Правові форми працевлаштування.
- •29. Правовий статус безробітних.
- •30. Поняття і значення трудового договору. Зміст трудового договору.
- •31. Випробування при прийнятті на роботу.
- •32. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу.
- •33. Форми трудового договору.
- •34. Особливості укладення трудових договорів на тимчасову та сезонну роботу.
- •35. Особливості укладення трудового договору на роботу за сумісництвом.
- •36. Особливості укладення трудового договору про суміщення професій і посад та про надомну роботу.
- •37. Контракт як особлива форма трудового договору.
- •38. Трудовий договір працівника з роботодавцем - фізичною особою.
- •39. Поняття переведення на іншу роботу і його відмінність від переміщення. Зміна істотних умов праці
- •40. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •41. Угода сторін як підстава припинення трудового договору. Припинення трудового договору в результаті закінчення строку його дії.
- •42. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •43. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб.
- •44. Зміна в організації виробництва та праці як підстава розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (п. 1 ст. 40 кЗпП України).
- •47. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •48. Порядок оформлення звільнення працівника. Вихідна допомога.
- •49. Правове регулювання відсторонення від роботи.
- •50. Поняття робочого часу.
- •51. Види робочого часу.
- •52. Поняття режиму робочого часу та його види.
- •53. Надурочні роботи і порядок їх застосування.
- •54. Облік робочого часу.
- •55. Чергування на підприємствах, в установах, організаціях.
- •56. Поняття часу відпочинку і його види. Перерви протягом робочого дня і між робочими днями.
- •57. Щотижневий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •58. Святкові і неробочі дні. Компенсація за роботу у святкові і неробочі дні.
- •59. Право на основну щорічну відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки.
- •60. Право на додаткові щорічні відпустки та їх тривалість.
- •61. Соціальні відпустки та порядок їх надання.
- •62. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Творчі відпустки.
- •63. Порядок надання і використання щорічних відпусток.
- •64. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •65. Поняття оплати праці та заробітної плати. Структура і функції заробітної плати.
- •66. Сфери регулювання оплати праці.
- •67. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •68. Нормування праці.
- •69. Тарифна система.
- •70. Системи оплати праці.
- •71. Поняття компенсаційних виплат, їх види.
- •72. Гарантійні виплати і доплати.
- •73. Преміювання працівників.
- •74. Винагорода за підсумками роботи за рік.
- •75. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.
- •76. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •77. Заохочення за успіхи в роботі як метод забезпечення дисципліни праці.
- •78. Поняття дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування.
- •79. Загальна та спеціальна дисциплінарна відповідальність.
- •80. Поняття і загальна характеристика матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •81. Підстави та умови матеріальної відповідальності.
- •3) Причинний зв'язок між протиправним порушенням обов'язку і майновою шкодою;
- •82. Обмежена матеріальна відповідальність працівників. Повна матеріальна відповідальність працівників.
- •83. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •84. Визначення розміру шкоди. Порядок відшкодування шкоди.
- •85. Поняття охорони праці. Управління охороною праці.
- •86. Поняття нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом. Акт про нещасний випадок.
- •87. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.
- •88. Служба охорони праці на підприємстві. Комісія з питань охоронипраці підприємства.
- •89. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці.
- •90. Поняття і причини виникнення трудових спорів.
- •91. Розгляд індивідуальних трудових спорів у комісіях по трудових спорах. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судовому порядку.
- •92. Вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) примирною комісією та незалежним посередником.
- •93. Правове регулювання вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.
- •94. Роль і місце Національної служби посередництва і примирення у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).
- •95. Страйк як крайній засіб вирішення колективного трудового спору.
- •96. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Система органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •97. Колективні угоди як акти соціального партнерства.
- •98. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу за шкоду заподіяну працівникові.
- •99. Поняття міжнародно-правового регулювання праці та його зміст. Міжнародна організація праці, її структура, завдання та роль в удосконаленні правового регулювання відносин у сфері праці.
58. Святкові і неробочі дні. Компенсація за роботу у святкові і неробочі дні.
Законодавством України про працю передбачені наступні святкові дні, робота в які не проводиться: 1 січня - Новий рік,
7 січня - Різдво Христове;
8 березня - Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня -День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня - День Перемоги;
28 червня -День Конституції України;
24 серпня -День незалежності України.
Робота також не провадиться і в дні релігійних свят; такі дні згідно із ст. 73 КЗпП називаються "неробочими" чим підкреслюється їх недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі.
7 січня - Різдво Христове;
один день (неділя) - Пасха (Великдень);
один день (неділя) - Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам.які сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
У зазначені вище дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні й навантажувально-розвантажувальні роботи (ст.73 КЗпП).
Згідно із ст. 67 КЗпП,у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Робота у святкові й неробочі дні компенсується згідно зі ст. 107 КЗпП України у подвійному розмірі:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної погодинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
59. Право на основну щорічну відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Щорічна основна відпустка надається працівникам для відновлення працездатності тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам,які мають дітей (ст. 19), не враховуються. Це,так би мовити, мінімальна основна щорічна відпустка - державний соціальний стандарт, нижче якого відпустка не може бути надана.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Деяким категоріям працівників закон встановлює щорічну основну відпустку більшої тривалості. Наприклад:
- не більше 28 календарних днів залежно від стажу роботи працівникам промислово-виробничого персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості; працівникам, зайнятим на відкритих гірничих роботах, роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів,транспортуванні та збагаченні корисних копалин, на будівельно-монтажних роботах шахтного будівництва; невоєнізованим працівникам гірничорятувальних загонів; працівникам, зайнятим на роботах в розрізах, кар'єрах глибиною до 150 метрів;
- 28 календарних днів незалежно від стажу роботи працівникам, зайнятим на підземних роботах глибиною 150 метрів і нижче; в лісовому господарстві, лісовій промисловості, заповідниках і т.д. відповідно до Списку робіт, професій і посад, затвердженого Кабінетом Міністрів;
- 30 календарних днів суддям, державним службовцям, воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин, інвалідам І та II груп (26 для інвалідів III групи);
- 31 календарний день особам віком до 18 років;
- 56 календарних днів керівним, науково-педагогічним працівникам освіти, науковим працівникам і т.д.
Сезонним і тимчасовим працівникам з прийняттям Закону "Про відпустки" відпустка надається тривалістю пропорційно відпрацьованому часу.
