27.Потенційний ввп

Потенційний (природний) ВВП означає довготермінові виробничі можливості національної економіки за максимального використання наявних ресурсів в умовах стабільних цін. Потенційний ВВП вимірюється рівнем, на якому б був ВВП, якщо б усі ресурси повністю використовувались. При цьому, звичайно, не йдеться про 100-відсоткове використання робочої сили і капіталу. Це практично неможливо. Адже природне безробіття (або безробіття, що не підвищує рівень інфляції) становить приблизно 2—6 відсотків, адже працюючі добровільно змінюють місце роботи, а також через тимчасову втрату роботи тощо. За «повне використання» основного капіталу зазвичай беруть коефіцієнт завантаження виробничих потужностей 85—90 відсотків.

28.Три складові сукупної пропозиції

Сучасна макроекономічна наука розглядає три складові кривої сукупної пропозиції (рис. 3.4).     Рис. 3.4. Складові кривої сукупної пропозиції Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок (І) показує зміни обсягу виробництва в умовах неповної зайнятості за сталих цін (депресійний стан економіки). Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції показує, що фірми постачатимуть на ринок будь-яку кількість товарів, яка знаходить попит за вже існуючого рівня цін. Ідея кейнсіанської кривої сукупної пропозиції полягає в тому, що внаслідок існування безробіття фірми мають найняти за наявну платню стільки робітників, скільки їм потрібно. Отже, припускається, що середні виробничі витрати фірм не змінюються зі зміною обсягів виробництва і фірми, відповідно, готові випускати на ринок стільки товарів, скільки є попит на них за існуючого рівня цін. Проміжний (висхідний) відрізок (II) показує зміни в обсязі виробництва в умовах, що наближаються до повної зайнятості, коли збільшення реального ВНП супроводжується підвищенням рівня цін. Вертикальний (класичний) відрізок (III), показує, що на ринок випускатиметься та сама кількість товарів за будь-якого рівня цін.

29.Субєкти національного ринку

Національний ринок – це сукупність соціально-еко­номічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, капіталу, послуг, ро­бочої сили.

Суб'єктами національного ринку виступають усі макроекономічні суб'єкти: держава, підприємства, домашні господарства, закордон.

30.Обєкти національного ринку

Національний ринок – це сукупність соціально-еко­номічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, капіталу, послуг, ро­бочої сили.

Об'єктами ринкових відносин є те, для чого вони існують: насамперед, це :

• товари та послуги (предмети споживання та засоби виробництва),

• капітал,

• праця,

• земля та інша нерухомість,

• цінні папери,

• інтелектуальні досягнення (ідеї, відкриття тощо), інформація (у тому числі реклама).

Тобто об'єктами ринкових відносин є все те, що продається і купується.

31.Структура національного ринку

Національний ринок – це сукупність соціально-еко­номічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, капіталу, послуг, ро­бочої сили. Сучасний національний ринок характеризується складною структурою. Елементами сучасного національ­ного ринку є такі ринки: предметів споживання; засобів виробництва; платних послуг; робочої сили; капіталів; валюти, грошей, цінних паперів; науково-технічних роз­робок та інформації; нерухомості. Деякі з названих основних структурних елементів ринку можуть бути об'єднанні у більші підсистеми, на­приклад, ринки предметів споживання та послуг форму­ють споживчий ринок. Останній разом з ринками засобів виробництва, а також науково-технічних розробок та інформації утворюють товарний ринок. Фінансовий ри­нок складається з ринку капіталів, цінних паперів, гро­шей, валюти, кредитів. Національний ринок можна визначити як сукупність окремих сегментних ринків у їхній взаємодії та залеж­ності.