- •1.Макроекономіка- розділ економічної науки.Суть та завдання макроекономіки.
- •2.Предмет макроекономіка
- •3.Економічна система як об’єкт макроекономіки.Типи економічних систем.
- •4.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія
- •5.Методи макроекономічного аналізу
- •6.Макроекономічні моделі: сутність тиа типи
- •7.Проста модель кругообігу продуктів і доходів
- •8.Місце макроекономіки в системі наук
- •9.Функції макроекономіки
- •11.Поняття про систему національних рахунків
- •12.Методи обчислення ввп
- •14.Номінальний та реальний ввп. Індекс цін
- •15.Особливості та причини макроекономічних показників
- •16.Ввп та економічний добробут
- •17.Структура сукупного попиту
- •18.Дайте визначення поняття «сукупний попит» та розкрийте методику визначення показника за формулою розрахунку внп за методом витрат.
- •19.Назвіть компоненти сукупного попиту
- •20.Дайте характеристику компонентного сукупного попиту-споживчий попит
- •21. Дайте характеристику компонентного сукупного попиту-інвестиційний попит
- •22. Дайте характеристику компонентного сукупного попиту-попит держави
- •23. Дайте характеристику компонентного сукупного попиту-попит закордон
- •24. Крива сукупного попиту
- •25.Сукупна пропозиція визначення поняття
- •26.Крива сукупної пропозиції
- •27.Потенційний ввп
- •28.Три складові сукупної пропозиції
- •29.Субєкти національного ринку
- •30.Обєкти національного ринку
- •31.Структура національного ринку
- •32.Ринок товарів та платних послуг.Рівновага ринку товарів та платних послуг.
- •33.Ринок робочої сили.Рівновага ринку робочої сили.
- •34.Фінансовий ринок.Рівновага ринку грошей та цінних паперів.
- •35. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •36.Загальна еононмічна рівновага(зер).
- •37.Охарактеризуйте графік рівноваги сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •38.Природа і специфіка циклічності економічної динаміки
- •39.Короткі цикли
- •40.Середні цикли
- •41.Характеристика економічної кризи
- •42.Великі хвилі
- •43.Антикризова політика
- •44.Поняття фіскальної політики
- •45.Основні функції фіксальної політики
- •46.Основні джерела доходів
- •47Податки та функції податків
- •48.Понятт «джерело доходів» та «об’єкт доходів» Джерела доходів державного бюджету:
- •49.Основні групи податків
- •50.Державні видатки
- •51.Державнмй бюджет
- •52.Виплати з держбюджету
- •53.Стани держбюджету
- •54.Державний борг
- •55.Поняття грошова система
- •56.Елементи грошової системи.
- •57.Еволюція форм грошей
- •58.Види кредитних грошей
- •59.Структура грошової маси
- •60.Пропозиція грошей та фактори що їх визначають
- •61.Завдання центрального банку та його інструменти
- •62.Пропозиція грошей та бюджетне обмеження уряду.
- •63.Причини нестабільності грошово-кредитної системи.
- •64.Заходи щодо стабілізації грошово кредитної системи.
- •65.Поняття інфляції
- •66.Причини інфляції
- •67.Види інфляції
- •68.Типи інфляції
- •69.Інфляція попиту
- •70.Інфляція витрат та її причини
- •71.Джерела покриття дефіциту держбюджету
- •73.Проти інфляційні заходи
- •74.Ринок робочої сили. Субєкти ринку робочої сили
- •75.Попит на робочу силу. Основні фактори що визначають структуру ринку.
- •76.Безробіття. Основні види безробіття
- •77.Елементи і принципи системи захисту населення в умовах ринку
- •78.Світове господарство і національна економіка
- •79.Вивіз капіталу
- •80.Міжнародна торгівля
- •81.Валютна система
- •82.Міграція робочої сили.
14.Номінальний та реальний ввп. Індекс цін
Найважливішим узагальнюючим показником результатів річного суспільного виробництва є ВНП. Це сума усіх виготовлених кінцевих товарів і послуг (або їх доданих вартостей) і реалізованих протягом року (без повторного рахунку) з урахуванням продукції, створеної закордонними філіями національних компаній. Розраховується за сумою витрат і сумою доходів.
ВВП відрізняється від ВНП тим, що не враховує продукцію, створену закордонними філіями національних компаній. Чистий національний продукт дорівнює ВВП мінус річна сума амортизаційних відрахувань. Національний доход дорівнює ВНП мінус непрямі податки.
Отримані показники можна вважати повністю достовірними лише за однієї умови: якщо за поточний рік ціни були стабільними і відповідали цінам базисного періоду. Така умова практично не виконується в жодній країні світу. Тому економісти запровадили у науковий обіг поняття «номінальний ВНП» і «реальний ВНП».
Номінальний ВНП — показник, який обчислюється у поточних цінах. Реальний ВНП — показник, який обчислюється у постійних цінах.
Для отримання реального ВНП номінальний ВНП слід звільнити від впливу зростання цін (інфляції), тобто застосувати індекс цін, який визначається за формулою:
Відношення номінального ВНП до реального відображає його зростання за рахунок інфляції й називається ВНП-дефлятором, також обчислюється за наступною формуло
15.Особливості та причини макроекономічних показників
Основними макроекономічними показниками є: загальний обсяг національного виробництва, загальний рівень цін, зайнятість. Національний обсяг виробництва – показник, за допомогою якого можна встановити обсяг матеріальних благ та послуг, вироблених у суспільстві за певний проміжок часу. За існуючою в більшості країн методикою, обсяг виготовленої продукції чисельно виражають показником ВВП (валовий внутрішній продукт) ВВП визначають як сукупну ринкову вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці країни за рік. Загальний рівень цін – показник, що визначає середній рівень цін певної групи товарів, який обчислюється за індексом цін. Під рівнем цін розуміють грошову оцінку блага або сукупності благ, яка є масштабом цін. Індекс цін показує відносну зміну середнього рівня цін за певний період і визначається за формулою:
Процентна ставка – ціна, яку платять макроекономічні суб'єкти при використанні грошових позик у розрахунку на одну позичену грошову одиницю за певний період (квартал, рік). Розрізняють реальні і номінальні процентні ставки: Реальна процентна ставка = Номінальна процентна ставка – Рівень інфляції. Зайнятість – показник, який відображає співвідношення між кількістю населення працездатного віку і кількістю безробітних у країні.
16.Ввп та економічний добробут
Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як най-обґрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.
По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативных факторів (забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо), які пов'язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.
По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю; безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.
По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються) і не відображається повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.
