70.Інфляція витрат та її причини

Інфляція витрат, або інфляція пропозиції, відбувається внаслідок порушення рівноваги товарного обміну, тобто перевищення пропозиції над попитом, що генерує процес зростання витрат виробництва і в результаті підвищення цін на товари викликає збільшення грошової маси. Масштаби накручування цін залежать від "грошового покриття", яке визначає межі того середовища, в межах якого економічні агенти можуть здійснювати свої витрати. Відбувається нагнітання попиту на гроші з боку витрат виробництва. У цьому випадку збільшення грошової маси постає вже не як причина зростання цін, а як похідна від цін. Важливим чинником інфляції витрат виробництва є значне подорожчання матеріальних ресурсів

71.Джерела покриття дефіциту держбюджету

Основною причиною інфляції є дефіцит державного бюджету. Джерела покриття дефіциту державного бюд­жету такі: – позики уряду у внутрішніх резидентів; – позики уряду у центрального банку, що призводить до скорочення валютних резервів; – позики у зовнішніх кредиторів.

72.Наслідки інфляції Наслідками інфляції завжди є зниження життєвого рівня населення. Відбувається скорочення поточних ре­альних доходів (оскільки ціни на блага змінюються швидко, а ціна праці – із запізненням) та зниження ре­альної вартості особистих заощаджень. Поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умов індексації, оскільки компенсації відстають від зростання цін і не покривають скорочення доходів насе­лення (одержувачі трансферів втрачають частину доходів, оскільки номінальні ставки пенсій часто не індексуються). Спостерігається падіння виробництва, як результат зниження стимулів до праці, збільшуються витрати на подолання інфляції (безробіття).

73.Проти інфляційні заходи

У зв'язку з тим, що головна причина інфляції криється у збільшенні грошової маси, антиінфляційна політика має бути спрямована на скорочення темпів її зростання. Уряд повинен: проводити політику грошових обмежень, розв'язувати проблеми бюджетного дефіциту, реформувати оподаткування. Серед протиінфляційних заходів можна виділити такі: — грошові обмеження, обмеження доходів населення через заморожування заробітної плати;— розв'язання проблем дефіциту державного бюджету. Дефіцит державного бюджету повинен покриватися не додатковою емісією грошей, а через державні позики, які можна буде погасити; — реформи оподаткування, скорочення податкових ставок;— структурна перебудова і конверсія військового виробництва;— регулювання валютного курсу;— приватизація;— засоби збільшення норм заощаджень і зменшення їх ліквідності;— скорочення платоспроможного попиту внаслідок проведення грошової реформи;— підвищення процентних ставок за кредит; — заморожування підвищення цін, коли має місце зростання попиту на ринку споживчих товарів і коли маса цих товарів не може збільшуватися.

74.Ринок робочої сили. Субєкти ринку робочої сили

Ринок праці, у вузькому сенсі, є взаємодія попиту на працю і її пропозиції, в результаті якого встановлюється певний рівень оплати праці і формуються соціально-економічні умови трудової діяльності.

Ринок праці - це соціально-економічна категорія, що включає в себе історично склався специфічний суспільний механізм, реалізує певний комплекс соціально-трудових відносин, сприяє встановленню та дотриманню балансу інтересів між трудящими , підприємцями та державою. Таким механізмом є модель попиту і пропозиції робочої сили (праці).

Ринок праці - це динамічна система, що включає в себе комплекс соціально-трудових відносин з приводу умов найму, використання та обміну робочої сили на життєві засоби, і механізм його самореалізації, механізм попиту і пропозиції, що функціонує на основі інформації, що надходить в вигляді змін ціни праці (заробітної плати).

До основних елементів ринку праці належать суб'єкти ринку праці, правові акти, правила і норми, що регламентують відносини суб'єктів на ринку праці, кон'юнктура, попит і пропозиція, конкуренція, мобільність на ринку праці, інфраструктура ринку праці.

Суб'єктами ринку праці є роботодавці (об'єднання та спілки роботодавців), наймані працівники (профспілки, інші об'єднання працівників) і держава в особі її уповноважених органів влади різного рівня, а також безробітні.