25. Основні напрямки і форми співробітництва у протидії злочинності

В силу необхідності протидії міжнародним злочинам держави вступають у багатосторонні міжнародні угоди, які визначають взаємні права і обов'язки учасників відносно протидії злочинності. Усі визнані на сьогодні міжнародні злочини можна поділити на кілька груп:

І група – злочини, котрі спричиняють шкоду мирному співробітництву і нормальному здійсненню міжнародних державних відносин. тероризм, найманство, угон повітряних суден, незаконні радіопередачі.

II група – злочини, котрі наносять шкоду міжнародному економічному і соціально-культурному розвитку. Це "викрадення творів мистецтва” конрабанда, поширення і торгівля наркотиками, підробка грошей і цінних паперів, а також нелегальна еміграція.

ПІ група – злочини, котрі наносять шкоду особі, власності чи моральним цінностям. Це захват заложників, торгівля людьми, поширення порнографії, піратство.

IV група – злочини усі інші., зіткнення суден у морі, не надання допомоги у морі, злочини, вчинені на борту повітряного судна.

Взаємодопомога держав у протидії злочинності здійснюється у таких організованих формах:

1) двостороннього і багатостороннього співробітництва держав у боротьбі із злочинністю на основі угод по боротьбі із окремими видами злочинів і угод про надання правової допомоги по кримінальним справам; 2) використання міжнародних організацій, 00Н та інших.

26. Міжнародні договори як правова основа співробітництва у протидії злочинності

Здійснюючи співробітництво на основі цих конвенцій, держави вирішують безпосередньо наступні завдання:1) визначається особлива небезпечність відповідних діянь, що посягають на міжнародний і національний порядок;2) здійснюються узгодження кваліфікацій злочинних діянь визначається об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкти цих злочинів. Суб'єктивна сторона не визначається, бо це віднесено до національного крим. зак-ва країн-учасниць; 3) конвенції містять норми по встановленню юрисдикції держав над злочинами і злочинцями; 4) положення конвенцій містять безпосередні зобов'язання країн по координації засобів діяльності по запобіганню і припиненню міжнародних злочинів; 5) конвенції містять норми про надання широкої правової допомоги у справах, які виникають у зв'язку з вчиненням міжнародних злочинів.

До таких конвенцій належать:

1. Женевська по боротьбі з підробкою грошових знаків, 1929

2. Нью-Йоркська по боротьбі з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами 1950 р.

3. Женевська по припиненню поширення порнографічних видань і торгівлі ними від 1923 р.

4. Єдина про наркотичні засоби 1961 року.

5. Конвенція про психотропні речовини 1971 року.

6. Конвенція 00Н по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року.

7. Гаагська конвенція по боротьбі з незаконним захватом повітряних суден, 1970 року.

8. Монреальська конвенція по боротьбі з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 року

9. Конвенція про попередження і покарання за зл проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у т числі дипломатичних осіб

СНД окремо – Конвенція 1994 року по цивільних, кримінальних і сімейних справах.