
- •1.Типи організаційної структури управління проектами, їх характеристика.
- •2.Методи оцінювання проекту
- •3.Сутність і функції структуризації проекту
- •4.Односпрямована структуризація проектів: суть, етапи, рівні.
- •5.Двоспрямована структуризація проектів та система кодування.
- •6. Сітковий графік та обчислення його параметрів
- •7.Показники сіткового графіка та методи скорочення тривалості робіт.
- •8.Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві
- •9.Календарне планування, види календарних графіків
- •10.Оцінка і складання плану потреб у pecypcax за допомогою гістограми
- •11. Модель планування і контролю проекту
- •12. Планування та контроль якості проекту
- •13Причини виникнення та наслідки проектних ризиків
- •14. Методи та показники оцінювання вартості проекту
- •15. Методи аналізу та оцінювання проектних ризиків
- •16. Методи оптимізації структури інвестиційних ресурсів
- •17. Переваги та недоліки основних форм організаційної структури проектів
- •18. Формування команди проекту, склад учасників, вимоги до кваліфікації
- •19Структура техніко-економічного обґрунтування проекту
- •20. Цілі, результати та місія проекту
- •21.Зміст та характеристика складових документу «План управління проектом»
- •22.Основні елементи сіткових графіків, правила їх побудови
- •23.Оцінка вартості інвестиційних ресурсів
- •24.Проектна команда та управління персоналом у проектах
- •25.Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка
- •26. Цілі і процеси в управлінні проектами
- •27. Аналіз фінансових показників проекту з використанням пакета “Project Expert”.
- •28 Оцінювання та розподі ризиків у проектних контрактах
- •29 Необхідність та принципи складання проектних кошторисів.
- •30. Функції учасників торгів за проектом, порядок проведення підрядних торгів
8.Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві
Реалізація інвестиційної діяльності на підприємстві характеризується, головним чином, розширеним відтворенням основних фондів, що потребує належного ресурсного забезпечення, тобто формування необхідних інвестиційних ресурсів. Усі інвестиційні ресурси (національні та іноземні) прямо чи опосередковано залучаються підприємством на ринку капіталу, що інвестується.
У зв’язку з цим, специфіка кругообігу основних виробничих фондів припускає особливі джерела їх авансування, форми акумуляції цільових грошових фондів, а також методи контролю за їх використанням з боку конкретних інвесторів, кредиторів та держави.
Виробничі фонди у процесі їх індивідуального кругообігу послідовно переходять з грошової форми (Г) у товарну (Т), потім у виробничу (В) і знову у грошову (Г΄):
Процес формування на підприємстві інвестиційних ресурсів через ринок інвестиційного капіталу можна представити таким чином, що національні та іноземні кошти фізичних, юридичних осіб та держави можуть потрапити до підприємства двома шляхами: безпосередньо та через фінансово-кредитну сферу.
У цілому інвестиційні ресурси можна класифікувати за такими ознаками:
За характером власності: власні; залучені; позичкові.
За видами власності: державні інвестиційні ресурси; інвестиційні, у тому числі фінансові ресурси комерційних та некомерційних суб’єктів господарювання, громадських об’єднань, фізичних осіб у тому числі іноземних.
За рівнем власності:
а) на рівні держави:
кошти державного, регіонального та місцевих бюджетів, а також позабюджетних фондів;
залучені кошти державної фінансово-кредитної системи;
б) на рівні підприємства:
власні кошти; залучені кошти, у тому числі, внески та пожертвування, кошти отримані від продажу акцій тощо; позичкові кошти у вигляді державних, банківських та комерційних (лізинг) кредитів;
в) на рівні інвестиційного проекту:
кошти державного та місцевого бюджетів, позабюджетних фондів;
кошти суб’єктів господарювання – вітчизняних підприємств та організацій, колективних інституційних інвесторів;
іноземні інвестиції у різних формах.
Процес формування власних інвестиційних ресурсів (внутрішніх та зовнішніх) тісно пов’язаний з початковим накопиченням капіталу, або створенням статутного фонду.
Базою формування інвестиційних ресурсів підприємства може бути і капітал, призначений для збільшення статутного фонду та реінвестицій, зокрема, це: чистий прибуток, амортизаційні відрахування; кошти, одержані від реалізації капітальних активів; надходження від продажу окремих фінансових інструментів та інші джерела.
Для виробництва продукції підприємству, поряд із основними фондами, потрібні й оборотні кошти.
Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, становлять обігові кошти підприємства.
Формування інвестиційних ресурсів на підприємстві тісно пов’язане з фінансовими ресурсами – першоосновою фінансового господарства держави та підприємств.
Загалом, фінансові ресурси являють собою сукупність доходів і надходжень, які перебувають у розпорядженні підприємств, організацій та держави і спрямовуються на задоволення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення.
Велику роль у процесі формування інвестиційних ресурсів на підприємстві відіграють і фінансові зобов’язання – це борги (заборгованість) підприємства, які виникають внаслідок придбання товарів та послуг у кредит, або кредити, які підприємство отримує для фінансування інвестиційної діяльності.
В умовах ринкової економіки основними джерелами фінансування інвестиційних проектів, що входять до складу зобов’язань, є комерційний та банківський кредити.
Усі інвестиційні ресурси, що формуються на підприємстві для реалізації його інвестиційної діяльності можуть використовуватися у фінансовій, матеріальній, нематеріальній та трудовій формах.