Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsiya_3_3_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
174.59 Кб
Скачать

Методична розробка лекції з української мови за професійним спрямуванням

Спеціальність: «Технологічна освіта»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Бакалавр»

Тема: Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні.

Мета: розглянути основні поняття складних випадків використання морфології у професійному спілкуванні , з’ясувати правильність правопису та використання іменників, прикметників, займенників, дієслів, використання та відмінювання числівників, сформулювати вимоги до використання частин мови у професійному спілкуванні, розвивати мовне чуття, виховувати смак до слова..

Тип заняття: лекція.

Обладнання: виставка підручників, схеми, картки.

Час на вивчення: 2 год.

Література:

  • Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Харків, 2005 (Модуль 1.2, 2)

  • Метод. рекомендації до роботи студентів/ Чит. зала, папка “УМПС. Курс для студентів”, електронний варіант

План:

  1. Загальне поняття про самостійні частини мови та їх граматичні категорії.

  2. Особливості використання іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслів у професійному мовленні.

  3. Складні випадки перекладу прийменникових конструкцій. Основний зміст лекції:

Уважно прочитайте зміст і законспектуйте основне.

1. Морфологія – це наука про частини мови та їх гарматичні категорії. В українській мові налічується 10 частин мови: 6 повнозначних, 3 службових та вигук.

Повнозначні Службові Вигук

(самостійні) (неповнозначні) (ой, ген)

Іменник (мрія, край) частка (не, же, би)

Прикметник (веселий) прийменник (по, в , через)

Займенник (моя, то, цей) сполучник (що, як, якби)

Числівник (два, шостий)

Дієслово (ходити, ношу)

Прислівник (довго, далеко)

Іменник-частина мови, яка обєднує слова зі значенням предметності і відповідає на питання хто?що?

Іменники бувають:

Істоти-неістоти (стіл – собака)

Власні – загальні назви (Київ – місто)

Конкретні й абстрактні (зошит – радість)

Предметні й речовинні (книга – пісок)

Збірні (птаство, професура, дітвора)

Граматичні ознаки іменника:

Рід (чоловічий - дипломат, жіночий – друкарка, середній – місто, спільний – сирота)

Число (однина студент, множина – студенти)

Відміна (4 відміни)

Група (тверда, м’яка, мішана – для 1,2 відмін)

Відмінок(називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний)

Відміни іменників

1 відміна

Жін., сер., спільний рід

2 відміна

Чоловічий, середній рід

3 відміна

Жін. рід

4 відміна

Серед

ній рід

Група

Група

Тверда

М’яка

Мішана

Тверда

М’яка

Мішана

нульове закінчен

ня, іменник мати

сіль

ніч

січ

-я, при зміні зявляються суфікси –ат, -ят,

-ен

Теля-теляти

Ім’я-імені

Мама

Сирота

парта

Земля

Ілля

пісня

після шиплячого

Груша

Діжа

Серьожа

-о, -е, нульове закінчення

Петро

Поле

стіл

нульове закінчення,

кінь

край

знання

-е,

нульове закінчен

ня після шиплячо

го

плече

ніж

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]