Практичне заняття № 5 з теми 5 лекційного курсу

Тема:	Зовнішні державні запозичення України
Кількість годин:	1
Мета заняття:	Закріпити теоретичні знання студентів щодо організації державних запозичень коштів з міжнародного фінансового ринку

Тести:

1. Виходячи з критеріїв мети залучення і використання коштів, зо­внішній борг України поділяється на такі групи:

а) кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державно­го бюджету та підтримку платіжного балансу країни; пов'язані кредити, надані в рамках міждержавних та між­урядових домовленостей; інвестиційні кредити, залучені суб'єктами господарської ді­яльності під державні гарантії;

б) кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державно­го бюджету та підтримку платіжного балансу країни; пов'язані кредити, надані в рамках міждержавних та між­урядових домовленостей; інвестиційні кредити, залучені суб'єктами господарської ді­яльності під державні гарантії; довгострокові негарантовані кредити, залучені недержавни­ми позичальниками в рамках власних проектів розвитку;

в) кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державно­го бюджету та підтримку платіжного балансу країни; пов'язані кредити, надані в рамках міждержавних та між­урядових домовленостей; довгострокові негарантовані кредити, залучені недержавни­ми позичальниками в рамках власних проектів розвитку;

г) кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державно­го бюджету та підтримку платіжного балансу країни; довгострокові негарантовані кредити, залучені недержавни­ми позичальниками в рамках власних проектів розвитку.

2. До складу державного зовнішнього боргу входять:

а) гарантований та умовний державний зовнішній борг;

б) непрямий та умовний державний зовнішній борг;

в) прямий та умовний державний зовнішній борг;

г) прямий та непрямий державний зовнішній борг.

3. За джерелами фі­нансування до складу зовнішнього державного боргу України вхо­дять такі види заборгованості:

а) заборгованість за позиками, наданими міжнародними фінансовими організаціями; заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління; заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;

б) заборгованість за позиками, наданими міжнародними фінансовими організаціями; заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;

в) заборгованість за позиками, наданими міжнародними фінансовими організаціями; заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління;

г) заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління; заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками.

4. Операції на міжнародному фінансовому ринку поділяються на такі групи:

а) валютні та інвестиційні;

б) монетарні та інвестиційні;

в) кредитні та інвестиційні;

г) кредитні та депозитні.

5. Ринок, де грошові ресурси рухаються на принципах поверненості, терміново­сті, платності і гарантованості – це:

а) кредитний ринок;

б) ринок цінних паперів;

в) ринок капіталів;

г) ринок боргових цінних паперів.

6. Ринок, на якому відбувається купівля і продаж фінансових зобов'язань і таким чи­ном здійснюється процес інвестування – це:

а) кредитний ринок;

б) ринок цінних паперів;

в) ринок капіталів;

г) ринок боргових цінних паперів.

7. Цінні напери, які випускають корпорації та держа­ви на строк від трьох до шести місяців зі змінною ставкою, яка ба­зується на LIBOR – це:

а) Єврокомерційні папери;

б) Міжнародні облігації;

в) Євроноти;

г) Єврооблігації.

8. Середньо- та довгострокові бо­ргові папери, які випускаються урядами країн, муніципальними та корпоративними позичальниками та розміщуються за допомогою міжнародного синдикату андеррайтерів за межами як країни-емітента, так і країни, у валюті якої вони деноміновані – це:

а) Єврокомерційні папери;

б) Міжнародні облігації;

в) Євроноти;

г) Єврооблігації.

9. Будь-яка міжнародна облігація проходить такі загальнови­знані етапи свого життєвого циклу:

а) емісія; розміщення; обіг;

б) емісія; розміщення; погашення;

в) емісія; розміщення; обіг; погашення (крім безстрокових облігацій);

г) емісія; обіг; погашення.

10. Сукупність боргових зобов'язань, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, у тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім ви­падків їх безпосереднього спрямування до державного бюджету – це:

а) валовий державний борг;

б) прямий державний борг;

в) умовний (гаранто­ваний) державний борг;

г) непрямий державний борг.

11. Хто подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти рішень про надання іноземним кредиторам гаран­тій для забезпечення виконання юридичними особами-резидентами зобов'язань щодо повернення іноземних кредитів: