31. Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985 – 1991 рр.).

Політика перебудови, ідеологічної гласності, економічного прискорення та суспільного плюралізму, яку проголосив у 1985 p. М. Горбачов, викликала необхідність реформування державно-правової системи СРСР та союзних республік. Протягом 1989-1991 pp. Верховна Рада ухвалила низку законів, які змінили і доповнили Конституцію УРСР. Зокрема, склад ВР скоротився до 450 народних депутатів, яких обирали і не на 5, а на 4 роки. У складі депутатського корпусу з'явилася опозиція у вигляді Народної Ради (125 депутатів). Очолювати ВР став не голова 1 Президії, а Голова ВР, який був найвищою посадовою особою у республіці з широкими повноваженнями. У липні 1991 р. ухвалено закони, за якими засновувалася посада Президента УРСР. Тоді ж Раду Міністрів реформовано в Кабінет Міністрів на чолі з прем'єр-міністром. 3 1990 р. вступив у дію Закон "Про місцеві ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування", за яким вони переводилися у режим органів місцевого громадськогосамоврядування з режиму єдиного державного керівництва. До системи місцевого самоврядування належали сільські, селищні та міські територіальні громади, відповідні ради і їхні виконкоми. До регіонального самоврядування віднесено район і область, їхні ради і виконкоми. Це збільшило повноту реального народовладдя, розширило права органів місцевого самоврядування. У 1989 р. відновлено кримську автономію і створено Кримську АРСР з відповідними автономними державними структурами.

Протягом 1989-1990 pp. реформовано судову та прокурорську системи. Судді районних судів обиралися депутатами обласних рад на 10 років, а народні засідателі виборцями на 5 років. Судова система УРСР була виведена із союзного підпорядкування і підпорядковувалася Верховному Суду УРСР. Генерального прокурора УРCP тепер призначала Верховна Рада УРСР на 5 років. Лише їй він підпорядковувався і звітував, а також призначав обласних і затверджував районних прокурорів. Комітет конституційного нагляду реформовано у Конституційний Суд, який обирався ВР на 10 років у кількості 23 суддів.

Верховна Рада 20 грудня 1990 р. ухвалила Закон "Про міліцію", 38 яким принципами її діяльності визначено законність, гуманність, гласність, справедливість. Метою діяльності міліції має бути забезпечення безпеки громадян, захист їх прав, свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців, виконання покарань і стягнень. Особливо зазначено, що співробітник ОВС керується лише законом і діє в його межах.

31. Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.

Здобуття Україною незалежності спричинило зміни у державній і правовій системах, що потребувало радикальних змін Конституції 1978 р. Спочатку Верховна Рада обрала шлях внесення змін та доповнень до неї, а паралельно відбувався процес вироблення нового основного закону. Ще 24 жовтня 1990 р. утворено конституційну комісію, яку очолив Л. Кравчук. Вона розробила перший проект і подала на розгляд у комітети Верховної Ради. За ним Україна мала стати президентськоюреспублікою. Другий проект, поданий на розгляд у вересні 1993 p., передбачав створення парламентської республіки з двопалатним парламентом і прем'єр-міністром на чолі уряду. У листопаді 1993 р. розроблено третій проект, у якому вже йшлося про президентсько-парламентську республіку. Проте жоден ч цих проектів не здобув підтримки депутатів.

У листопаді 1994 р. створено нову конституційну комісію, яка почала розробку чергового проекту. У травні-червні 1995 р. через відсутність основного закону виникла конституційна криза, яка закінчилася угодою між Президентом та Верховною Радою. 20 березня 1996 р. на розгляд Верховної Ради винесено четвертий проект Конституції, який передбачав президентсько-парламентську республіку з двопалатними Національними Зборами (Сенат і Палата депутатів). Після внесених змін і доповнень в комітетах та погоджувальних радах, Верховна Рада 4 червня прийняла проект в першому читанні. 19 червня розпочалися другі читання, і вранці 28 червня 1996 р. Конституція України була ухвалена Верховною Радою.

Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 основної статті, та 14 статей перехідних положень. Основний Закон нашої держави конституює права, свободи та обов'язки людини і громадянина, народне волевиявлення через вибори та референдуми, визначає структуру, функції, повноваження права та обов'язки всіх гілок влади: законодавчої - Верховна Рада, глави держави - Президента, виконавчої - Кабінет Міністрів, судової - Верховний Суд, Конституційний Суд, а також містить положення про прокуратуру, територіальний устрій, Автономну Республіку Крим, місцеве самоврядування. Визначено також порядок внесення змін до Конституції, визначено прикінцеві та перехідні положення.

Чинна Конституція визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну і правову державу, за формою правління - республікою (президентсько-парламентською), за формою устрою - унітарною. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в ній є народ.