Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ShPOR_gosudarstvo_i_pravo_Avtosokhranennyy.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
603.31 Кб
Скачать
  1. Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).

Окупацію німцями українських земель намагалась використа­ти для відновлення "Суверенної Соборної Української Держави" Організація українських націоналістів (ОУН).

30 червня 1941 р. у залишеному Червоною Армією Львові похідна група ОУН(б) за підтримки батальйону "Нахтігаль" зібра­ла представників національного осередку міста і проголосила їх Національними зборами українців. У прийнятому ними Акті віднов­лення Української держави зазначалося: "На західних землях Украї­ни твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українсько- муНаціональномуУрядові,щосгворигьсяусголиціУкраїни — Києві з волі українського народу." Також було проголошено призначен­ня Я. Стецька головою Українського державного правління. Незважа­ючи на заявлену готовність "тісно співдіяти з Націонал-Соціаліс- тичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському на­родові визволитися з-під московської окупації", реакція німецько­го керівництва була різко негативною. Коли С. Бандера та інші лі­дери ОУН(б) відмовилися на вимогу німецької адміністрації відкликати акт про відновлення Української Держави, їх було за­арештовано, а згодом відправлено до концтабору.

Без узгодження з німецькими чиновниками українські націо­налісти створили обласні управління в Тернополі, Львові, Рівному, Дрогобичі, Станіславі і Луцьку, а також свої органи майже в усіх районах західних областей і в 26 районах Правобережної України. Але сама можливість існування будь-яких владних українських структур суперечила планам окупантів. 15 вересня 1941 р. поліція безпеки і СД Рейхскомісаріату "Україна" доповідала в Берлін: "Діяльність західноукраїнської групи Бандери стає все більш шкід­ливою в інших районах України. Там пропагують національні політичні ідеї, для яких раніше не було практично жодного спри­ятливого підґрунтя. Ці ідеї становлять гостру небезпеку для ні­мецьких інтересів сьогодні і в майбутньому".

Невдалими були й інші спроби відновлення української дер­жавності. Створену у липні 1941 р. у Львові Українську національну раду на чолі з К. Левицьким (колишнім головою уряду ЗУНР) гіт­лерівці примусили саморозпуститися. У жовтні 1941 р. з ініціати­ви О. Ольжича (Кандиби) ОУН(м) у Києві утворила Українську на­ціональну раду на чолі з М. Величківським. 17 листопада 1941 р. її заборонили, а понад 40 ініціаторів цієї акції, у тому числі поетесу О. Телігу, невдовзі було розстріляно. У середині листопада 1941 р. була розпущена "Українська повстанська армія — Поліська Січ" (Т. Бульби-Боровця).

Після невдалих спроб використати німецько-фашистську оку­пацію для відновлення української державності радикальні націо­налістичні організації перевели основну частину своїх кадрів на неле­гальне становище і нелегальні форми роботи. 14 жовтня 1942 р. була створена Українська повстанська армія (УПА). На початку 1943 р. відбулися перші збройні виступи її підрозділів. Дії УПА, крім Во­лині та Полісся, поширилися на Галичину. В деяких місцевостях встановлювалася українська цивільна та військова влада, започат­ковувалася земельна реформа, проводилася мобілізація в УПА. Для націоналістів партизанська боротьба була формою самообо­рони українського населення на окупованій території. Метою її було нагромадження сил і ресурсів для збройного повстання в слушний час.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]