
- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор’я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов’ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави – Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини іх – першої половини хіі століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам’ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення Київської Русі за «Руською Правдою».
- •Проаналізувати зобов’язальне право Київської Русі.
- •Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину та суб’єкт і суб’єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання в Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду Русі.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина хіі – хііі століть).
- •Охарактеризувати основні риси права Південно - Західних земель Русі другої третини хіі – першої половини хіv століть.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець хіv- перша половина XVII століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці хvi – першої половини XVII століть.
- •Розкрити сутність магдебурзького права і проаналізувати процес його поширення в українських землях.
- •Дати характеристику Судебника Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні наприкінці XIV – в першій половині XVII століть.
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини хvii століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині хvii століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII – XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині хvіі - хvііі століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII – XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина хіх століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці хvііі – в першій половині хіх століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно-правовий розвиток України другої половини хіх століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини хіх століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини хіх століття.
- •Розкрити суть української національної ідеї і процес її розвитку наприкінці хviii – впродовж хіх століть.
- •3. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
- •Проаналізувати вплив революції 1905 – 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З’ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки Першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду та його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •II Універсал
- •III Універсал
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий – березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр доби Центральної Ради.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій Української Держави Павла Скоропадського.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді й рішень і та іі Всеукраїнських з’їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об’єднанні.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1920-х років.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права усрр 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1930-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в Західній Україні у міжвоєнний період (1918 – 1939 роки).
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •15 Березня 1939 року сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Сейм ухвалив закон, який містив такі пункти:
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 – 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій Радянської України в перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в суспільному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 – 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985 – 1991 рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1930-х років.
За 1929 — 1938 pp. соціальна структура населення України радикально змінилася.
У результаті здійснення «генеральної лінії на соціалістичну індустріалізацію» істотно зросла чисельність робітничого класу. Розбудова державного господарства супроводжувалася випереджаючим зростанням чисельності службовців. Проте найголовніші зміни відбулися у селі. Багатомільйонне селянство, яке господарювало самостійно і було власником виробленої продукції, відійшло у минуле. Натомість з'явилися підневільні колгоспники, в усьому залежні від найближчих і далеких начальників. Сільське господарство стало елементом командної економіки.
Економічна криза часів першої п'ятирічки, причиною якої були форсована індустріалізація і пов'язана з нею суцільна колективізація селянських господарств, тяжко позначилася на життєвому рівні. Найбільш постраждали не захищені картковою системою селяни.
Стабілізація сільськогосподарського виробництва в останні роки другої п'ятирічки сприяла ліквідації нормованого розподілу і підвищенню життєвого рівня населення міста та села. Проте матеріальний добробут зріс лише порівняно з кризовими роками. Коли тоталітарна держава побудувала цілісну командну економіку, вона вперше дістала можливість на власний розсуд встановлювати пропорції між споживанням і нагромадженням. На споживання держава тепер виділяла мінімум, а обсяг нагромадження збільшувала щедрою рукою, особливо у військовій сфері.
Економічна стабілізація в роки, що передували Другій світовій війні, не стала основою політичної стабілізації. Навпаки, у 1937 — 1938 pp. стався колосальний сплеск червоного терору. Найінтенсивніше полювання на «ворогів народу» здійснювалось в Україні. Протягом другої половини 1930-х p. у республіці було репресовано 360 тис. чоловік.
Масштаби репресій десятикратно зросли якраз після прийняття «найбільш демократичної в світі Конституції». Отже, в суспільно-політичному житті конституційні норми не діяли.
Дійсністю залишалася диктатура компартійно-радянської олігархії. Після 1928 р. вона утвердилася в єдино можливій для існування стійкій формі — як режим особистої влади.
Сталінський терор наочно показав величезну небезпеку для всього народу комуністичної диктатури, встановленої під виглядом «народовладдя». Репресії торкнулися і опонентів режиму, і провідників диктаторської влади в усіх створених нею ієрархічних структурах, і людей, які не брали активної участі в суспільно-політичному житті.
Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
У 30-ті роки в розвитку політичної системи відбулися докорінні зміни. Опанувавши апаратом влади, Сталін та його прибічники створили таку державну організацію, яка позбавляла робітничий клас і основну частину рядових членів партії реальної політичної влади. Піл виглядом диктатури пролетаріату існувала партійно-апаратна диктатура. Відбулося зрощення партійних структур з державним, військовим, господарським апаратом, з керівними органами громадських, наукових і творчих організацій. Партійна номенклатура стала основою командно-адміністративної, тоталітарної системи. Диктат центральної загальносоюзної влади поступово ліквідує залишки суверенності України. Все це не могло не позначитися на становищі як вищих, так і місцевих органів влади і управління.
Вищі органи влади й управління
Відповідно до Конституції УРСР 1929 року вищим органом влади був Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. До його складу входили представники міських і селищних Рад за нормою один делегат на 10 тис. виборців і представники сільських Рад за нормою один делегат на кожні 50 тис. населення. Делегати на з'їзд обиралися обласними з'їздами Рад. Своїх представників обирав і Всемолдавський з'їзд Рад.
Юридично Всеукраїнський з'їзд Рад був вищим органом влади, здійснював верховне керівництво і найвищий контроль в республіці, приймав законодавчі акти, які були правовою базою для інших нормативних актів, користувався виключним правом вносити зміни і доповнення до Конституції УСРР. Але в практичній діяльності його повно-владність обмежувалася директивними вказівками більшовицької партії і постановами вищих органів влади і управління СРСР.
У період між з'їздами верховним органом влади, якому належали законодавчі, розпорядчі і виконавчі функції, був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦ ВК). Цей орган обирався Всеукраїнським з'їздом Рад у складі біля 400 осіб, що робило його громіздким і мало-працездатним. Свою роботу ВУЦВК здійснював шляхом проведення сесій. Час між їх скликанням коливався від 1,5 місяця до року.
У період між сесіями вищим органом влади республіки була Президія ВУЦВК. За Конституцією 1929 року вона мала право видавати декрети, постанови і розпорядження.
У січні 1935 року Всеукраїнський з'їзд Рад було перейменовано у з'їзд Рад УСРР, ВУЦВК - у ЦВК УСРР, Президію ВУЦВК - у Президію ЦВК УСРР. У січні І 937 року замість назви "Українська Соціалістична Радянська Республіка" було встановлено назву "Українська Радянська Соціалістична Республіка" (УРСР). Вищим органом управління, урядом УРСР була Рада Народних Комісарів (РИК).
Початок 30-х років характеризується посиленням повноважень РНК у всіх сферах державного життя. Для тоталітарного режиму найбільш зручним було керування країною через виконавчі органи. Звуження суверенітету УСРР проявлялось і у пере-порядкуванні та реорганізації ряду наркоматів. У1929 році наркомат землеробства було перетворено у союзно-республіканський, у 1930 році переходить до загальносоюзного наркомату керівництво вищою освітою.
Посилення ролі загальносоюзних наркоматів було головною тенденцією розвитку органів центрального управління даного періоду. Починаючи з 1933 року видаються спільні постанови РНК УСРР і ЦК К П(б)У, що говорило про зрощення партійного і державного апарату, посилення ролі партійного керівництва державним, господарським і культурним життям країни.
Після прийняття Конституції УРСР 1937 року вищим органом влади в Україні стала Верховна Рада УРСР. До відання Верховної Ради УРСР було віднесено прийняття Конституції УРСР, утворення нових областей УРСР, встановлення кордонів і районного поділу областей, видання законів УРСР, охорона державного порядку, охорона прав громадян, затвердження народногосподарського плану і бюджету УРСР тощо.
За Конституцією 1937 року Верховна Рада УРСР стає єдиним законодавчим органом республіки.
У період між сесіями Верховної Ради УРСР деякі її повноваження виконувала Президія Верховної Ради. Вона мала право: скасовувати постанови і розпорядження РНК УРСР, а також рішення і розпорядження обласних Рад, приймати рішення про надання громадянства, присвоєння почесних звань, помилування громадян тощо.
Рада Народних Комісарів утворювалась Верховною Радою і являла собою вищий виконавчий і розпорядчий орган республіки, який координував роботу наркоматів, керував виконкомами обласних Рад.
Згідно з Конституцією УРСР 1937 року наркомати поділялися на союзні, союзно-республіканські і республіканські. їх кількість у складі РНК УРСР не була сталою, процес реорганізації і утворення нових наркоматів став звичним явищем.