
- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор’я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов’ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави – Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини іх – першої половини хіі століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам’ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення Київської Русі за «Руською Правдою».
- •Проаналізувати зобов’язальне право Київської Русі.
- •Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину та суб’єкт і суб’єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання в Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду Русі.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина хіі – хііі століть).
- •Охарактеризувати основні риси права Південно - Західних земель Русі другої третини хіі – першої половини хіv століть.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець хіv- перша половина XVII століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці хvi – першої половини XVII століть.
- •Розкрити сутність магдебурзького права і проаналізувати процес його поширення в українських землях.
- •Дати характеристику Судебника Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні наприкінці XIV – в першій половині XVII століть.
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини хvii століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині хvii століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII – XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині хvіі - хvііі століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII – XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина хіх століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці хvііі – в першій половині хіх століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно-правовий розвиток України другої половини хіх століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини хіх століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини хіх століття.
- •Розкрити суть української національної ідеї і процес її розвитку наприкінці хviii – впродовж хіх століть.
- •3. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
- •Проаналізувати вплив революції 1905 – 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З’ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки Першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду та його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •II Універсал
- •III Універсал
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий – березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр доби Центральної Ради.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій Української Держави Павла Скоропадського.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді й рішень і та іі Всеукраїнських з’їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об’єднанні.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1920-х років.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права усрр 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1930-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в Західній Україні у міжвоєнний період (1918 – 1939 роки).
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •15 Березня 1939 року сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Сейм ухвалив закон, який містив такі пункти:
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 – 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій Радянської України в перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в суспільному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 – 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985 – 1991 рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
Зміни в державному ладі УСРР були пов'язані, перш за все, з тенденцією до об'єднання економічних, політичних, воєнних зусиль радянських республік. Слід підкреслити, що ініціатива такого об'єднання виходила з центру, від апарату більшовицької партії в Москві.
Утворення Союзу PCP
Ще в середині 1919 року партія провела під вивіскою братнього союзу об'єднання життєво важливих сфер діяльності республік — оборони, економіки, праці, фінансів, транспорту, пошти і телеграфу, управління якими здійснювалося з Москви. 28 грудня 1920 року було підписано договір між РСФРР і УСРР про воєнний і господарський союз. У преамбулі договору підкреслювалася незалежність і суверенність обох держав. Але за допомогою об'єднаних наркоматів партійна влада активно підтверджене постановою ВУЦВК "Про утворення Автономної Молдавської СРР" від 12 жовтня 1924 року.
19—23 квітня вм. Балті (нині районний центр Одеської області) відбувся ї Все молдавський з'їзд Рад, який підтвердив проголошення Молдавської АСРР і прийняв Конституцію МАСРР. 10 травня 1925 року IX Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив Молдавську АСРР у складі УСРР.
Проблема українського населення так званої Придністровської республіки, шо існує нині, була закладена політикою більшовицької партії в ті роки, оскільки до складу Молдавської АСРР включили райони, де, головним чином, проживали українці.
Утворення Союзу PCP і прийняття союзної Конституції внесли суттєві зміни в структуру органів влади і управління УСРР.
Вищі органи влади і управління
Структуру органів влади на початку 20-х років визначала Конституція УСРР 1919 року. До вищих органів влади і управління належали Всеукраїнський з'їзд Рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і РНК.
Всеукраїнський з'їзд Рад
Всеукраїнський з'їзд Рад розглядав найважливіші питання розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, фінансів, культурного будівництва тощо. Його рішення мали вищу юридичну силу. З 1926 року змінилася періодичність скликання Всеукраїнських з'їздів Рад. Відтепер вони збиралися не щорічно, а один раз на два роки.
Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) був вищим органом влади в період між Всеукраїнськими з'їздами Рад. П ісля прийняття Конституції СРСР 1924 року повноваження ВУЦВК регулювалися Положенням про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 року. Воно визначало порядок обрання ВУЦВК, термін повноважень, періодичність скликання сесій (тричі на рік).
У період між сесіями вищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР була Президія ВУЦВК. її діяльність, склад регулювалися Наказом про порядок роботи Президії ВУЦВК від 1 липня 1926 року. Наказ передбачав створення Малої Президії ВУЦВК, що відігравала роль внутрішнього допоміжного органу. Вона готувала питання до засідань Президії, організовувала їх проведення.
У зв'язку з прийняттям Конституції СРСР 12 жовтня 1924 року було затверджено нове Положення про Раду Народних Комісарів УСРР. Положення докладно визначало склад РНК, до якої входили голова, його заступники, голова Вищої Ради Народного Господарства, уповноважені наркоматів СРСР при УСРР, народні комісари. Тенденція до створення командно-адміністративної системи привела до посилення виконавчої влади за рахунок законодавчої. РНК одержала право розгляду і розв'язання найважливіших загальнодержавних питань в тому числі і прийняття нормативних актів.
Центральне управління в окремих сферах діяльності держави здійснювали народні комісаріати.
На Україні за Конституцією 1919 року функціонувало 16 народних комісаріатів. Після прийняття Конституції СРСР 1924 року народні комісаріати були поділені на загальносоюзні, об'єднані і самостійні (культурні). Фактично, у віданні УСРР було 6 самостійних, або культурних, наркоматів — внутрішніх справ, землеробства, юстиції, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Об'єднані наркомати УСРР знаходилися в подвійному підпорядкуванні: відповідному об'єднаному наркомату СРСР і ВУЦВК УСРР. Всього було 5 об'єднаних наркоматів — Вища Рада Народного Господарства, фінансів, праці, робітничо-селянської інспекції, внутрішньої торгівлі. До загальносоюзних наркоматів належали: воєнно-морський, зовнішньої торгівлі, іноземних справ, пошт і телеграфів, шляхів сполучення. 12 жовтня 1924 року було затверджене Загальне положення про народні комісаріати УСРР. У 1927—1929 роках було прийнято ряд положень про окремі наркомати, в яких чітко визначалися права, обов'язки і структура наркоматів.