- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор’я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов’ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави – Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини іх – першої половини хіі століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам’ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення Київської Русі за «Руською Правдою».
- •Проаналізувати зобов’язальне право Київської Русі.
- •Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину та суб’єкт і суб’єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання в Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду Русі.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина хіі – хііі століть).
- •Охарактеризувати основні риси права Південно - Західних земель Русі другої третини хіі – першої половини хіv століть.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець хіv- перша половина XVII століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці хvi – першої половини XVII століть.
- •Розкрити сутність магдебурзького права і проаналізувати процес його поширення в українських землях.
- •Дати характеристику Судебника Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні наприкінці XIV – в першій половині XVII століть.
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини хvii століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині хvii століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII – XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині хvіі - хvііі століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII – XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина хіх століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці хvііі – в першій половині хіх століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно-правовий розвиток України другої половини хіх століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини хіх століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини хіх століття.
- •Розкрити суть української національної ідеї і процес її розвитку наприкінці хviii – впродовж хіх століть.
- •3. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
- •Проаналізувати вплив революції 1905 – 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З’ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки Першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду та його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •II Універсал
- •III Універсал
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий – березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр доби Центральної Ради.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій Української Держави Павла Скоропадського.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді й рішень і та іі Всеукраїнських з’їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об’єднанні.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1920-х років.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права усрр 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1930-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в Західній Україні у міжвоєнний період (1918 – 1939 роки).
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •15 Березня 1939 року сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Сейм ухвалив закон, який містив такі пункти:
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 – 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій Радянської України в перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в суспільному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 – 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985 – 1991 рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Розкрити сутність магдебурзького права і проаналізувати процес його поширення в українських землях.
У XIІ — XIVст. змінюється як політична, так і економічна роль міст. У Галицько-Волинському князівстві розквітають ремесла. Данило Галицький засновує нові міста, закликає німців, поляків, українців і "люди ідяху деньи день... и бе жизнь и наполниша двори окрест града, поле и села".
У великих містах Галицько-Волинського князівства завжди було багато іноземців. То були хозари, греки, вірмени, поляки, болгари, євреї, араби, німці, італійці, скандинави тощо. Поступово іноземці отримують певні привілеї.
У кінці XIІІ ст. на українських землях з'являється німецьке міське (магдебурзьке) право. Вперше це право вводиться у Володимирі. Його отримують тільки німці. Магдебурзьке право виводило німців з-під місцевої юрисдикції адміністрації й підпорядковувало юрисдикції міста Магдебурга.
Одним з перших українських міст, яке отримало повне магдебурзьке право, був Санок. Привілей цьому місту на німецьке право було надано в 1339 р. грамотою князя Юрія II Болеслава. В ній він дає війтівство своєму "слузі" Барткові з Сандомиру з правом на третину податків з міщан, з юрисдикцією та іншими привілеями. Вся грамота складена за зразком існуючих в інших країнах надань магдебурзького права. Міщани цього міста на 15 років були звільнені від податків і отримували інші пільги.
Пізніше магдебурзьке право було надано іншим українським містам: Львову (1356) і Кам'янцю-Подільському (1374). Повну характеристику дії магдебурзького права в українських містах буде надано в наступному розділі.Польська влада сприяла значному поширенню на українські землі магдебурзького права, відповідно до якого окремі міста дістали право самоврядування. В українському судочинстві застосовувались положення з німецьких збірників у польському перекладі, зокрема "Статей магдебурзького права" Б. Троїцького, "Зерцала саксонів" П. Щербича, "Права цивільного хелмінського" П. Куше- вича. Однак місцева інтерпретація магдебурзького права не давала змоги містам стати цілковито самостійними і незалежними. Можна погодитися з думкою С. Юшкова, який вважав, що магдебурзьке право в українських містах застосовувалося лише як зразок юридичного регулювання.
Магдебурзьке право посилило диференціацію міського населення: верхівка (шляхта, купецтво, власники майстерень) набула панівного становища, а нижчі верстви городян усувалися від участі в управлінні містом.
Дати характеристику Судебника Казимира та Литовських Статутів.
Першим збірником, який уніфікував чинне законодавство (привілеї, звичаєве право, місцеве право) й судово-адміністративну практику, був Судебник Великого князя Казимира IV, ухвалений на провінційному сеймі у Вільно 1468 року. Він запозичив ряд правових положень із Руської правди, але передбачав значно суворіші покарання, в тому числі смертну кару. Судебник містив переважно норми кримінального права та процесу, маєткового права, які захищали насамперед феодальну власність. Щоправда, в ньому простежується ідея рівності усіх верств населення перед законом. Розрізняється велика і мала крадіжка, йдеться про індивідуальну відповідальність за вчинений злочин. За судебником суб'єктами злочину були не тільки вільні люди, а й залежні отчичі (холопи).
Судебник Казимира не міг задовольнити дедалі більшої потреби у повному зібранні законів Литовсько-Руської держави. Серед основних причин кодифікації були вимоги шляхти законодавчого визначення шляхетських прав і привілеїв.
Значно ширшою і ґрунтовнішою кодифікацією став Перший Литовський статут 1529 р., затверджений Вальним сеймом під титулом "Статут Вел. Кн. Литовського". Структурно він складався з 13 розділів і 264 артикулів. Статут містив норми державного й адміністративного права (про верховну владу та її стосунки з населенням, про "земську оборону", тобто організацію війська, про суддів та суди). Найсуттєвішим було визначення в статуті шляхти як окремого стану, гарантування їй низки прав і привілеїв. Основним критерієм належності до шляхти визнавався принцип давності. В окремих випадках шляхетство підтверджувалося за показаннями свідків — шляхтичів; вони робили це під присягою. Заново шляхетство надавалося рішенням господаря (правителя держави). Гарантувалося право шляхетського землеволодіння, яке не можна було відібрати без вини. Привілейований статус шляхти визначався також у судочинстві. За Статутом не дозволялося карати шляхту "безправно", тобто без публічного судового процесу. Якщо шляхтич обвинувачувався у злочині, він міг "очиститися" присягою. Водночас Статут забезпечував деякі права селян, у тому числі право на землю.
Більшість розділів врегульовували окремі інститути цивільного, сімейного, кримінального і процесуального права.
Статут 1529 р. (його ще називали "Старий") насамперед захищав інтереси і привілеї великих феодалів-магнатів. Тому шляхта наполягала на його "поправі". У роки Лівонської війни Великий князь і магнати були змушені створити комісію для перегляду Статуту. Отже, Другий Литовський статут 1566 р. був прийнятий сеймом на вимогу шляхти. Система Статуту, що містив 14 розділів і 367 артикулів, нагадує попередній, але було значно розширено розділи про шляхетські права. По суті він оформив "шляхтиза- цію" суспільно-політичного устрою Великого князівства Литовського. Законодавчо закріплювалися нові соціально-політичні реалії: представництво шляхти на сеймах, поділ влади між князем і сеймом, розширювалися права шляхти розпоряджатися підданими селянами. У Статуті 1566 р. досконаліше систематизовано норми державного, приватного, кримінального, процесуального права, зафіксовано створення нових гродських, земських і підко- морських судів.
Оскільки доопрацювання Статуту відбувалося під тиском переважно волинської шляхти, його називали ще й Волинським. Перший і Другий статути були написані давньоруською мовою. З оригіналів переписувалося багато копій, тому збереглося чимало списків, у яких трапляються розбіжності.
Вдосконалення статутів тривало. Нарешті 1588 року з'явився Третій Литовський статут, який являв собою взірець законодавства і майже три століття діяв на українських землях. Він був прийнятий уже за часів Речі Посполитої (докладніше про це - у наступній темі).
Слідом за Польщею і через неї відбувалася рецепція німецького права. Вона здійснювалася не у формі окремих привілеїв лише німецьким колоністам, а партикулярно - як дозвіл Великого князя Литовського на переведення міст на магдебурзьке право. Як збірники норм цього права використовувалися приватні переклади магдебурзьких кодексів на латинську або польську мови та компілятивні підручники магдебурзького права.
У литовсько-руській правовій системі оформилися й були розвинені норми основних правових галузей, хоча самого поділу права на галузі ще не було.