- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор’я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов’ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави – Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини іх – першої половини хіі століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам’ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення Київської Русі за «Руською Правдою».
- •Проаналізувати зобов’язальне право Київської Русі.
- •Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину та суб’єкт і суб’єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання в Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду Русі.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина хіі – хііі століть).
- •Охарактеризувати основні риси права Південно - Західних земель Русі другої третини хіі – першої половини хіv століть.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець хіv- перша половина XVII століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці хvi – першої половини XVII століть.
- •Розкрити сутність магдебурзького права і проаналізувати процес його поширення в українських землях.
- •Дати характеристику Судебника Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні наприкінці XIV – в першій половині XVII століть.
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини хvii століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині хvii століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII – XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині хvіі - хvііі століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII – XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина хіх століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці хvііі – в першій половині хіх століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно-правовий розвиток України другої половини хіх століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини хіх століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини хіх століття.
- •Розкрити суть української національної ідеї і процес її розвитку наприкінці хviii – впродовж хіх століть.
- •3. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
- •Проаналізувати вплив революції 1905 – 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З’ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки Першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду та його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •II Універсал
- •III Універсал
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий – березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр доби Центральної Ради.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій Української Держави Павла Скоропадського.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді й рішень і та іі Всеукраїнських з’їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об’єднанні.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1920-х років.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права усрр 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1930-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в Західній Україні у міжвоєнний період (1918 – 1939 роки).
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •15 Березня 1939 року сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Сейм ухвалив закон, який містив такі пункти:
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 – 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій Радянської України в перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в суспільному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 – 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985 – 1991 рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Розкрити види покарання в Київській Русі.
Система покарань має певну динаміку щодо сутності та видів. Найдавнішим інститутом охорони правопорядку і карою була помста. Вона сягає доби приватної розплати. Згодом помста підпадає під контроль держави і значно обмежується, а в середині ХІ ст. синами Ярослава Мудрого замінюється на грошовий викуп (ст. 2 Розш. ред.).
За Руською правдою покарання були досить м'якими. До мон- голо-татарської навали Русь (чи не єдина в Європі) не знала смертної кари як юридично санкціонованого вбивства. Щоправда, літопис засвідчує її застосування в окремих випадках за державні злочини. Так, у 1068 р. були страчені через повішення учасники повстання проти князівської влади.
На думку відомого історика права С. Юшкова, смертна кара застосовувалася за вбивство боярина.
Вищою мірою покарання були потік і пограбування, коли злочинця позбавляли особистих і майнових прав. Покараного ставили поза правом і виганяли з общини. Майно його конфісковува- лося на покриття шкоди, решта — до княжої скарбниці. Коли ж майна не вистачало на покриття шкоди, злочинця поневолювали.
Поширеними були грошові покарання (віра й продаж), які стягувалися до княжої скарбниці. Віра присуджувалася за вбивство і становила 40 гривень, а продаж у розмірі 1, 3 та 12 гривень — за інші злочини. За вбивство княжого мужа, як уже зазначалося, сплачувалася подвійна віра. Це були значні матеріальні стягнення, якщо взяти до уваги, що за 2 гривні можна було купити корову або до десяти баранів. Потрібно зазначити, що Володимир Великий замінив віру на смертну кару, але ненадовго, бо це негативно позначилося на надходженнях до державної скарбниці. Відома й дика віра, яку сплачувала верв, коли на її території знаходили вбитого, а вбивцю з якихось причин община не видавала (не вдалося розшукати тощо). Інколи платилася тільки полувіра. Грошові виплати здійснювалися родичам убитого (головництво), а також потерпілим від "обід" (урок).
Проаналізувати судочинство в Київській Русі.
Судовий процес мав змагальний (обвинувальний) характер, сторони в ньому були рівноправними. Він починався із заклича — публічного звернення потерпілого на торгу про пропажу та її прикмети (ст. 32 Розш. ред.). Хоча чіткого розмежування між кримінальним і цивільним процесом не було, деякі процесуальні дії могли застосовуватися тільки за кримінальними справами. До такої процесуальної дії було віднесене гоніння сліду, тобто пошук злочинця за його слідами. Якщо слід приводив до верви, вона мала видати винного або платити дику віру.
Специфічною процесуальною дією був звод. Він здійснювався тоді, коли особа, у якої була знайдена чужа річ, оголошувала себе добросовісним набувачем. Набувач вказував на того, у кого він ту річ придбав ("поиди на свод, кде есть взял", ст. 35 Розш. ред.), той, у свою чергу, міг вказати на третього і т. д.
Судовими доказами були: свідчення видоків (очевидців правопорушення), послухів (свідків доброї слави підозрюваного), зовнішні прикмети, речові докази, власне зізнання. Коли ж не було інших доказів, могла застосовуватися присяга (рота), яка супроводжувалася цілуванням хреста, а також суди Божі (судовий поєдинок, ордалії — випробування водою чи розпеченим залізом). У разі випробування водою підозрюваного кидали зв'язаним у воду і, якщо він тонув, вважався невинним ("Погану людину вода не бере"). При випробуванні розпеченим залізом невинним визнавався той, у кого не залишалося слідів опіків. Судові рішення виносилися в усній формі, а до їх виконання залучалися спеціальні посадові особи (вірники, наприклад, збирали кримінальні штрафи за вбивство).
Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
Окреме місце серед джерел права займає церковне законодавство. Воно містило норми канонічного (церковного) права, регулювало відносини між церквою й державою, усередині церкви, між церквою і паствою. Для захисту своїх інтересів церква домоглася отримання княжих церковних уставів. Відомі церковні князівські устави Володимира Святославича та Ярослава Мудрого.
Устав Володимира до юрисдикції церкви зараховував справи людей церковних, а також шлюбно-сімейні. Джерелом матеріального забезпечення церкви було визначено десятину від митних надходжень, приплоду худоби та зібраного врожаю. Устав Ярослава відтворює характерне для феодального суспільства право привілею щодо диференціації покарання (залежно від станової належності потерпілого). Вони містять заходи щодо боротьби із залишками язичництва та порушенням християнської моралі: заборони шлюбів між родичами, двоєженства, самовільного розірвання шлюбу, примусу до укладення шлюбу тощо.
Внаслідок рецепції ряду норм візантійського права набрали юридичної сили в церковних судах збірники "Номоканон" (у перекладі з грецької: закон і церковне правило), які з прийняттям християнства потрапили до Русі через Болгарію. Це були збірники норм церковного права, до складу яких увійшли правила апостолів, отців Церкви та Вселенських соборів, а також закони імператорів у церковних справах. Найдавнішими традиційно вважають "Номоканон у 50 титулах" Іоана Схоластика та "Номоканон у 14 титу- лах", авторство якого приписується константинопольському патріарху Фотію. Оскільки підпорядкована константинопольському патріархові руська церква мала користуватися єдиними канонічними нормами, номоканони у слов'янських перекладах поширилися на Русі як джерела передусім церковного права.
До Київської держави номоканони потрапили у перекладах на старослов'янську мову, що їх здійснили Кирило і Мефодій, і стали основою "Кормчих книг". Останні з поширенням і розвитком християнства доповнювалися новими канонічними матеріалами і справили неабиякий вплив на розвиток церковного права на Русі.
До рецептованих джерел права візантійського походження належить також юридичний збірник "Еклога", створений грецькими правознавцями для практичного використання в судах. Видана приблизно між 740-750 рр. за правління імператорів-іконоборців Лева та його сина Константина. Містила норми, присвячені особистим правам, норми зобов'язального та спадкового права. Було закріплено зміни в процесуальному праві, зокрема проголошувався принцип рівності усіх перед судом. Серед покарань за кримінальні злочини домінували жорстокі заходи: осліплення, відрубування кінцівок, відрізання носа, язика, хоча було скасовано смертну кару у вигляді публічного спалення, розп'яття. В окремих випадках замість членоушкоджень допускалася виплата високих грошових штрафів. Еклога певною мірою обмежувала церковні привілеї, тому наразилася на спротив духівництва. Зрештою її було оцінено як перекручення законодавства Юстиніана і скасовано.
З поширенням християнства до "Кормчих книг" також увійшло чимало положень "Прохірону", який був своєрідним практичним посібником у тогочасному візантійському судочинстві. Виданий 879 року за імператора Василія Македонянина, "Прохірон" анулював низку положень "Еклоги". Його титули містили стислий виклад норм цивільного, кримінального, почасти судового і церковного права.
Позитивний вплив на розвиток давньоруського права, крім суто візантійських джерел, справив юридичний збірник під назвою "Закон судний людем", положення якого межували із статтями Руської правди. Це найдавніша пам'ятка слов'янського права VШ-ІХ ст. На думку вчених, укладачем її був болгарський цар Симеон. Основу "Закону судного людем" становлять болгарське звичаєве право і "Еклога", хоча при його укладанні візантійські нор- ми активно перероблялися з метою привести їх у відповідність до болгарської реальності. Збірник містив норми державного, кримінального, процесуального і частково цивільного права. Мав на меті охорону феодальної власності, у тому числі власності церкви. "Закон судний людем" був досить поширеним на Русі, тому не випадково існує гіпотеза про його давньоруське походження.