Хід роботи:

У пробірку наливають 2-3 мл спиртового розчину пігментів листа, додавють 1-2 краплини 20%-ного розчину HCl, збовтують. Забарвлення змінюється з зеленого на темно-брунате. Далі до пробірки додають кілька кришталиків ацетату міді чи цинку, або кілька краплин концентрованих розчинів цих реагентів, і нагрівають суміш до кипіння на спиртівці. Якщо реакція відбулась, розчин в пробірці набуває зеленого кольору в результаті утворення хлорофілоподібної речовини, що містить мідь чи цинк.

Дослід замалювати, зробити висновок.

Висновки:

Дихання рослин

Тема. Визначення дихального коефіцієнту (ДК) у різних рослин .

МЕТА: Оволодіти методикою визначення дихального ^:коефіцієнту та прослідкувати за різницею у його величини в залежності від характера дихального субстрату.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке дихання рослин?

2. Назвати кількісні показники дихання?

3. Що таке дихальний коефіцієнт?

4. Від яких факторів залежить значення дихального коефіцієнту?

5. Чому вищі рослини не можуть тривалий час підтримувати своє життя в анаеробних умовах, хоча й не гинуть відразу при дефіциті О₂?

Завдання 1. Визначити дихальний коефіцієнт (ДК) у різних груп сільськогосподарських культур.

Дихальний коефіцієнт – це відношення об'єму виділеного при дихаиі С0₂ до об'єму поглиненого О₂. ДК залежить від дихального субстрату, тобто від тієї речовини, що окислюється. При окислені вуглеводів ДК дорівнює 1. При окислені жирів поглинаєтся більше кисню, ніж при окислені білків. При окислені органічних кислот ДК більше 1.

Об'єкт: проросле насіння пшениці, гороху та соняшника.

Матеріали та обладнання; прилад для визначення ДК (закріплена на металевому штативі біологічна пробірка з гумовою пробкою, через яку пропущена скляна трубка), пінцет, фільтрувальний папір, ножиці, смуга міліметрового паперу, піпетки, 20%-розчин КОН, розчин фуксину, гумова груша, олівець або стеклограф, пластилін.

Хід роботи

В біологічну пробірку до половини насипають проросле насіння, щільно закривають пробкою з газовідводною трубкою з поділами або прикріпленою смужкою міліметрового паперу. В трубку заздалегідь вносять невелику краплю розчину, зафарбовану фуксином. Відмічають нижній меніск краплі, коли вона почне рухатися (стеклографом на трубці або олівцем – на смузі міліметрового паперу). Через 5 хв. відмічають різницю відстані, яку пройшла крапля (в міліметрах). Це відповідає різниці поглинутого кисню і виділеного СО₂(коефіцієнт А). Тепер обережно відкривають пробірку над пророслим насінням, кладуть кільце фільтрувального паперу, змоченого розчином їдкого калію. Пробірку знову закривають і повторюють дослід. Другий показник відстані, пройденої краплиною за 5 хв. (коефіцієнт В) – це об'єм поглинутого кисню, оскільки СО₂ з'єднався з лугом. Об'єм СО₂ дорівнює різниці між В та А ( СО₂ = В - А).

Дослід повторюють з пророслим насінням кожної культури, вимірювання роблять в двох повторностях. Отримані результати записують в таблицю.

Об’єкт	Відстань, що пройдена краплею за 5 хв						Величина ДК (В – А)/В = V (СО2) / V (О2)
	Без лугу (А)			З лугом (В)
	1	2	середнє	1	2	середнє

Висновки:

Тема: Періодичність росту рослин.

Мета: Набути навички визначення показників та проявів періодичності росту пагонів дерев та кущів.

ЛІТЕРАТУРА: Векірчик К.М., роботи 110, 115, 122.

Лебедєв С.І., С. 311 – 318, 320 – 322.

Мусієнко М:М., С. 321 – 322, 330 – 349, 365 – 370, 379 – 383, 411 – 421.

Полевой В.В., С. 352 – 353, 366 – 370.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Як змінюється швидкість росту з часом?

2. Дати характеристику великої кривої росту.

3. Пояснити, що таке періодичність росту.

Завдання 1. Визначити періодичність росту пагонів дерев та кущів.

Ріст пагону проходить нерівномірно, спочатку йде повільний ріст, потім він збільшується, досягає максимального і знову уповільнюється. Таким чином спостерігаєгься періодичність росту пагонів, яка характеризується законом великого періоду росту.

Об'єкти: кількарічні пагони бузку, спіреї, липи, клена, ясеня, каштана тощо.

Матеріали та обладнання: лінійки з міліметровими позначками.