- •Предмет педагогіки вищої школи.
- •2.Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи .
- •3.Особливості організації навчального процесу у закладах вищої освіти у контексті сучасної філософії освіти. Діяльність викладача вищої школи в контексті сучасної філософії освіти Тетяна Равчина
- •4. Формування у студентів позитивної мотивації навчання.
- •5. Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •6.Принципи навчання у вищій школі
- •7.Формування у студентів наукових понять, знань.
- •8. . Формування у студентів розумових дій, спеціальних і загальних
- •10. Застосування активних й інтерактивних методів навчання у вищій школі.
- •9. Шляхи формування позитивного ставлення студентів до навчальної інформації.
- •11Теорія поетапного формування розумових дій
- •12. Розвиток критичного мислення у навчальному процесі
- •Форми міжособистісної взаємодії студентів у процесі навчання (парна, групова робота, коопероване навчання).
- •Слабкі та сильні сторони лекцій у вищій школі, вимоги та рекомендації щодо її проведення.
- •1. Дидактичні і виховні цілі лекції
- •1.1. Вимоги до лекцій
- •1.2. Переваги
- •1.3. Недоліки
- •1.4. Структура лекції в вуЗі
- •1.4.1. Робота після лекції
- •15. Структура лекції, її типи, критерії оцінки її ефективності.
- •16. Семінарські та практичні заняття у вищій школі, умови ефективності їх проведення
- •17. Типи семінарських та практичних занять, критерії аналізу їхньої організації.
- •18 Особливості та умови ефективної організації самостійної роботи студентів у контексті Болонського процесу
- •19.Система оцінювання навчальних успіхів студентів за вимогами кредитно-модульної системи
- •20. Майстерність педагогічної діяльності викладача: загальна характеристика.
- •21. Педагогічна етика та такт викладача вищої школи.
- •22. Культура вербального і невербального спілкування викладача вищої школи
- •23.Особливості розв’язання проблем дисципліни студентів та конфліктів у вищому закладі.
1.1. Вимоги до лекцій
Кожна лекція в ВУЗ-і повинна:
мати чітку структуру і логіку розкриття послідовно викладаються питань (понятійна лінія лекції);
мати твердий теоретичний і методичний стрижень, важливу проблему;
мати закінчений характер висвітлення певної теми (проблеми), тісний зв'язок з попереднім матеріалом;
бути доказовою і аргументованою, містити достатню кількість яскравих і переконливих прикладів, фактів, обгрунтувань, мати чітко виражену зв'язок з практикою;
бути проблемною, розкривати протиріччя і вказувати шляхи їх вирішення, ставити перед учнями питання для міркування;
володіти силою логічного аргументації і викликати у студентів необхідний інтерес, давати напрямок для самостійної роботи;
знаходитися на сучасному рівні розвитку науки і техніки, містити прогноз їх розвитку на найближчі роки;
відображати методичну обробку матеріалу (виділення головних думок і положень, підкреслення висновків, повторення їх у різних формулюваннях);
бути наочною, поєднуватися по можливості з демонстрацією аудіовізуальних матеріалів, макетів, моделей і зразків;
викладатися чіткою і ясною мовою, містити роз'яснення всіх нововведених термінів і понять;
бути доступною для сприйняття даною аудиторією.
1.2. Переваги
Одна людина-лектор може транслювати інформацію на будь-яке, як завгодно велику, число людей.
1.3. Недоліки
Відсутність зворотного зв'язку,
усередненість рівня складності контенту лекції,
можливість для різного ступеня включеності слухачів лекції.
1.4. Структура лекції в вуЗі
Навчальна лекція в вузі повинна мати чітку і строгу структуру. Історично склалося так, що лекція, як правило, складається з трьох частин: вступу (введення), викладу та ув'язнення.
Вступ (введення) визначає тему, план і мета лекції. Воно покликане зацікавити і налаштувати аудиторію, повідомити, в чому полягає предмет лекції та її актуальність, основна ідея (проблема, центральне питання), зв'язок з попередніми і наступними заняттями, поставити її основні питання. Вступ повинен бути коротким і цілеспрямованим.
Виклад - основна частина лекції, в якій реалізується науковий зміст теми, ставляться всі вузлові питання, наводиться вся система доказів з використанням найбільш доцільних методичних прийомів. У ході викладу застосовуються всі форми і способи судження, аргументації та доказу.
Висновок узагальнює в коротких формулюваннях основні ідеї лекції, логічно завершуючи її як цілісне. У ньому можуть даватися рекомендації про порядок подальшого вивчення основних питань лекції самостійно по зазначеній літературі.
1.4.1. Робота після лекції
Педагогічна майстерність, як і знання, складається з дрібних крупинок щоденного досвіду. Важливо не розгубити ці крихти, зафіксувати, врахувати і зробити їх своїм надбанням. Прочитавши лекцію, викладач сам добре бачить і відчуває її сильні і слабкі сторони: про це він судить насамперед по тому, як її прийняла аудиторія. Він пам'ятає, які її частини і розділи слухалися з інтересом, в яких місцях увагу слабшало, які пояснення були зайво деталізовані або розтягнуті, а де занадто схематичні, де не вистачало прикладів або вони були не зовсім вдалими. Рекомендується всі ці зауваження відразу ж записати і надалі використовувати при роботі над курсом.