
- •Предмет педагогіки вищої школи.
- •2.Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи .
- •3.Особливості організації навчального процесу у закладах вищої освіти у контексті сучасної філософії освіти. Діяльність викладача вищої школи в контексті сучасної філософії освіти Тетяна Равчина
- •4. Формування у студентів позитивної мотивації навчання.
- •5. Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •6.Принципи навчання у вищій школі
- •7.Формування у студентів наукових понять, знань.
- •8. . Формування у студентів розумових дій, спеціальних і загальних
- •9. Шляхи формування позитивного ставлення студентів до навчальної інформації.
- •10. Застосування активних й інтерактивних методів навчання у вищій школі.
- •11Теорія поетапного формування розумових дій
- •12. Розвиток критичного мислення у навчальному процесі
- •Форми міжособистісної взаємодії студентів у процесі навчання (парна, групова робота, коопероване навчання).
- •Слабкі та сильні сторони лекцій у вищій школі, вимоги та рекомендації щодо її проведення.
- •1. Дидактичні і виховні цілі лекції
- •1.1. Вимоги до лекцій
- •1.2. Переваги
- •1.3. Недоліки
- •1.4. Структура лекції в вуЗі
- •1.4.1. Робота після лекції
- •15. Структура лекції, її типи, критерії оцінки її ефективності.
- •16. Семінарські та практичні заняття у вищій школі, умови ефективності їх проведення
- •17. Типи семінарських та практичних занять, критерії аналізу їхньої організації.
- •18 Особливості та умови ефективної організації самостійної роботи студентів у контексті Болонського процесу
- •19.Система оцінювання навчальних успіхів студентів за вимогами кредитно-модульної системи
- •20. Майстерність педагогічної діяльності викладача: загальна характеристика.
- •21. Педагогічна етика та такт викладача вищої школи.
- •22. Культура вербального і невербального спілкування викладача вищої школи
- •23.Особливості розв’язання проблем дисципліни студентів та конфліктів у вищому закладі.
Форми міжособистісної взаємодії студентів у процесі навчання (парна, групова робота, коопероване навчання).
Взаємодія — взаємозалежний обмін діями, організація людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності.
Під час взаємодії відбувається обмін діями, зароджуються спорідненість, координація дій обох суб'єктів, а також стійкість їх інтересів, планування спільної діяльності, розподіл функцій тощо. За допомогою дій відбуваються взаємне регулювання, взаємний контроль, взаємовплив, взаємодопомога.
Види взаємодії. Традиційно види взаємодії поділяють на дві групи:
1. Співробітництво. Воно передбачає такі дії, які сприяють організації спільної діяльності, забезпечують її успішність, узгодженість, ефективність. Цей вид взаємодії позначають також поняттями “кооперація”, “згода”, “ пристосування ”, “ асоціація ”.
2. Суперництво. Цю групу утворюють дії, які певною мірою розхитують спільну діяльність, створюють перепони на шляху до порозуміння. їх позначають також поняттями “конкуренція”, “конфлікт”, “опозиція”, “дисоціація”.
Сучасна педагогічна наука вирізняє загальні та конкретні форми організації процесу навчання. Загальні форми, до яких належать індивідуальна, парна, групова, колективна, не залежать від конкретних педагогічних завдань та визначаються структурою спілкування між педагогом та учнями.
Сучасне заняття характеризується вже чотирма організаційними формами: колективною, груповою, парною та індивідуальною. Використання тієї чи іншої форми навчання залежить від етапів заняття та змісту навчального матеріалу. Усі ці форми навчання базуються на характері міжособистісної взаємодії учасників навчального процесу.
Слабкі та сильні сторони лекцій у вищій школі, вимоги та рекомендації щодо її проведення.
Лекція ( лат. lectio - Читання) - усне систематичне і послідовне викладення матеріалу по небудь проблеми, методу, темі питання і т. д.
Термін "лекція" має кілька значень:1. Мн.ч. Віддрукований курс публічних читань, а також записи з якого-небудь предмету викладання. Усний виклад предмета викладачем, а також публічне читання на якусь тему. 3. Різновид навчального заняття, що складається в усному викладі предмета викладачем.
У третьому значенні термін "лекція" вживається у такому контексті:
це різновид групових навчальних занять у типології навчальних занять М.А. Мкртчяна;
елемент лекційно-семінарської системи навчання, що практикується переважно у вищій школі (де ця форма є основною в процесі навчання).
У другому значенні лекція може розглядатися методом навчання, що належать до словесних методів навчання і може застосовуватися в різних системах навчання, наприклад в класно-урочній системі навчання в старших класах середньої школи.
1. Дидактичні і виховні цілі лекції
дати учням сучасні, цілісні, взаємозалежні знання, рівень яких визначається цільовою установкою до кожної конкретної теми;
забезпечити в процесі лекції творчу роботу студентів спільно з викладачем;
виховувати у студентів професійно-ділові якості, любов до предмета, і розвивати у них самостійне творче мислення.