- •Предмет педагогіки вищої школи.
- •2.Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи .
- •3.Особливості організації навчального процесу у закладах вищої освіти у контексті сучасної філософії освіти. Діяльність викладача вищої школи в контексті сучасної філософії освіти Тетяна Равчина
- •4. Формування у студентів позитивної мотивації навчання.
- •5. Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •6.Принципи навчання у вищій школі
- •7.Формування у студентів наукових понять, знань.
- •8. . Формування у студентів розумових дій, спеціальних і загальних
- •9. Шляхи формування позитивного ставлення студентів до навчальної інформації.
- •10. Застосування активних й інтерактивних методів навчання у вищій школі.
- •11Теорія поетапного формування розумових дій
- •12. Розвиток критичного мислення у навчальному процесі
- •Форми міжособистісної взаємодії студентів у процесі навчання (парна, групова робота, коопероване навчання).
- •Слабкі та сильні сторони лекцій у вищій школі, вимоги та рекомендації щодо її проведення.
- •1. Дидактичні і виховні цілі лекції
- •1.1. Вимоги до лекцій
- •1.2. Переваги
- •1.3. Недоліки
- •1.4. Структура лекції в вуЗі
- •1.4.1. Робота після лекції
- •15. Структура лекції, її типи, критерії оцінки її ефективності.
- •16. Семінарські та практичні заняття у вищій школі, умови ефективності їх проведення
- •17. Типи семінарських та практичних занять, критерії аналізу їхньої організації.
- •18 Особливості та умови ефективної організації самостійної роботи студентів у контексті Болонського процесу
- •19.Система оцінювання навчальних успіхів студентів за вимогами кредитно-модульної системи
- •20. Майстерність педагогічної діяльності викладача: загальна характеристика.
- •21. Педагогічна етика та такт викладача вищої школи.
- •22. Культура вербального і невербального спілкування викладача вищої школи
- •23.Особливості розв’язання проблем дисципліни студентів та конфліктів у вищому закладі.
19.Система оцінювання навчальних успіхів студентів за вимогами кредитно-модульної системи
У разі кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляють на змістові модулі (2 - 4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль потрібно оцінити.
Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначають без проведення семестрового іспиту (заліку) як інтегровану оцінку засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням "вагових" коефіцієнтів.
Студент, який набрав упродовж семестру необхідну кількість балів, може:
■ не складати іспиту (заліку) й отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;
■ складати іспит (залік) для підвищення свого рейтингу з певної навчальної дисципліни;
■ ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;
■ поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;
■ використати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення, своїх особистих потреб.
Студент, який набрав упродовж семестру менше, ніж необхідна кількість балів, зобов'язаний складати іспит (залік).
Отже, кредитно-модульна система організації навчального процесу (ЕСТБ) акумулює переваги для вищого навчального закладу: сприяє розвитку автономізації та відповідальності; відкриває нові можливості для співпраці; сприяє розвитку комунікативних зв'язків між вищими навчальними закладами; стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності; підвищує якість студентської мобільності, поліпшує зміст навчальних програм, а також якість навчального процесу та його результати.
Для науково-педагогічних працівників ECTS забезпечує та підтримує: автономність і диверсифікацію; комунікативність; прийняття рішень з академічного визнання. Для студентів ECTS розширює вибір для навчання за кордоном; дає змогу самим сформувати програму навчання; забезпечує сертифікацію процесу навчання в навчальному закладі за кордоном; гарантує академічне визнання.
Не можна не назвати й деяких недоліків у застосуванні ECTS. Передусім вона може призвести до фрагментації знань, сегментації процесу навчання, зменшення значущості наукових досліджень у процесі навчання тощо.
20. Майстерність педагогічної діяльності викладача: загальна характеристика.
Тому у контексті сучасних освітніх змін призначення та зміст діяльності викладача вищої школи функціонально змінюються. Викладач:
перестає бути єдиним джерелом і транслятором знань, стає носієм наукової інформації;
організовує процес конструювання студентами нових знань, пошуку власного розуміння, формування власних суджень, висновків, поглядів;
залучає кожного студента до процесу навчання, стимулює його активність, підтримує постановку нових проблем, повідомлення власної думки, оригінальних ідей, не вимагає «правильних» відповідей;
захоплює процесом навчання, розвиває внутрішню мотивацію діяльності студентів, сприяє задоволенню їхніх освітніх потреб й інтересів.
Доцільно виокремити три вагомі ролі викладача за мірою педагогічного втручання у процес навчання студентів і зростання самостійності студентів:
організація процесу навчання як подання студентам наукової інформації у закінченій формі та організація процесу осмисленого оволодіння науковими поняттями, теоріями як системою різних взаємозв'язків, що визначають суть цих понять (роль "наукового просвітителя ");
організація оволодіння науковими знаннями, уміннями за схемою цілеспрямованого поетапного керівництва процесом набуття досвіду, зростання самостійності, творчості студентів (роль наставника).
зниження міри втручання педагога у навчально-пізнавальну діяльність студентів, виконання функцій супроводження студентів у процесі пізнання для підсилення їхньої активності й самостійності у процесі набуття власних знань, умінь, пошуку істини (роль фасилітатора і посередника).