
- •1.Теоретична частина
- •1.1 Детермінована модель
- •1.1.1 Типи детермінованої моделі
- •1.1.3 Детермінований аналіз
- •1.1.5 Факторний аналіз
- •1.1.5 Детермінований факторний аналіз
- •1.2. Стохастична модель
- •1.2.1 Передумови які необхідні для створення стохастичної моделі
- •1.2.2 Етапи будування стохастичної моделі
- •1.2.3 Стохастичний аналіз
- •1.2.4 Методи стохастичного факторного аналізу
- •Розрахункова частина
- •2.1 Приклад розрахунку детермінованої моделі.
- •2.2 Приклади розрахунку стохастичної моделі
2.2 Приклади розрахунку стохастичної моделі
Завдання 1. Скласти лінійну оптимізаційну модель і вирішити будь-яким відомим методом.
Для збереження нормальної
життєдіяльності людина повинна на добу
споживати білків не менше 120 умовних
одиниць (ум. од.), Жирів - не менше 70 і
вітамінів - не менше 10 ум. од. Зміст їх в
кожній одиниці продуктів
і
дорівнює відповідно (0,2;
0,075; 0) і (0,1; 0,1; 0,1) ум. од. Вартість 1 од.
продукту
- 2 руб.,
-3 руб. Побудуйте математичну
модель задачі, що дозволяє так організувати
харчування, щоб його вартість була
мінімальною, а організм отримав необхідну
кількість поживних речовин.
Рішення
Вартість набору продукції можна представити як функцію
Z(x) = П1х1 + П2х2 ® min
При тому, що повинні виконуватися обмеження по набору продуктів.
Виходячи з останнього нерівності, повинна виконуватися умова
х2 ³ 100
Тепер побудуємо 3 лінії
0,2х1+0,1х2 =120
0,075 х1 + 0,1х2 = 70
х2 =100
Для цього по черзі прирівняємо х1 и х2 до 0.
Отримаємо точки (1200; 0) і (0:600) для лінії 1
І (700; 0) і (0; 933) для лінії 2
На полі координат вісь абсцис - це вісь Х2
Вісь ординат - вісь Х1
Так як необхідно, щоб набір елементів був не менше встановлених значень, то значить шукана область значень знаходиться за лініями (виділено
темним кольором).
Тепер побудуємо вектор виходячи з того, що ціна на продукти х1-2 руб., А ціна на продукт х2-3 руб.
Проведемо лінію, перпендикулярно вектору. Виходить, що найближча точка - це точка В (100; 800)
Тобто х1 = 800
х2 = 100
Перевіримо, при отриманих значеннях
Тобто за умовою змісту елементів дане співвідношення підходить.Витрати будуть рівні
2*800 + 3*100 = 1900 руб.
Завдання 2. Мережеве та календарне планування
Побудова структури мережного графіка, побудова календарного графіка, розрахунок і подання на графіку часових характеристик подій, розрахунок часових характеристик робіт.
N = 8 номер варіанта (вказано на першій сторінці документа);
а = [N/2] + 1, где [N/2] – ціла частина даної дробу;
а = 8/2 +1 = 5
a + b = N;
b = 8 – 5 = 3
c = 3.
Рішення.
Вихідний графік:
Тимчасової розрахунок мережного графіка проведемо такий спосіб.
Ранній термін початку роботи дорівнює раннього терміну звершення її початкового події;
Пізній термін початку роботи дорівнює різниці між пізнім терміном звершення її кінцевим події та очікуваною тривалістю роботи;
Ранній термін закінчення роботи дорівнює сумі раннього терміну звершення її початкового події та очікуваною тривалістю роботи;
Пізній термін закінчення роботи дорівнює пізнього терміну звершення її кінцевим події;
Повний резерв роботи (i, j) визначається за формулою:
Rпij=Тj1 - Тi0 - tij
Свободный резерв времени Rсij роботи (i, j) являє частину повного резерву часу, на яку можна збільшити тривалість роботи, не змінивши при цьому раннього терміну її кінцевим події.
Rсij=Тj0 - Тi0 - tij
Коэффициент напряженности:
Кij=1 – Rпij/(Tn0–Ткр(i,j))
Результат розрахунку представлен на рис. 2 і в табл. 1
Рис. 2
Таблица 1 – Расчет сетевого графика
Код работы |
Ожидаемая продолжительность |
Срок начала события |
Срок окончания события |
Резервы времени |
Коэффициент напряженности |
||||||
ранний |
поздний |
ранний |
поздний |
Полный |
Свободный |
||||||
0 – 1 |
3 |
0 |
0 |
3 |
14 |
11 |
0 |
0,65 |
|||
0 – 2 |
8 |
0 |
0 |
8 |
9 |
1 |
0 |
0,97 |
|||
0 - 3 |
10 |
0 |
0 |
10 |
10 |
0 |
0 |
1,00 |
|||
1 - 6 |
1 |
3 |
14 |
14 |
15 |
11 |
10 |
0,65 |
|||
1 - 9 |
2 |
3 |
14 |
21 |
21 |
16 |
16 |
0,48 |
|||
2 - 5 |
3 |
8 |
9 |
12 |
12 |
1 |
1 |
0,97 |
|||
2 - 7 |
3 |
8 |
9 |
16 |
16 |
5 |
5 |
0,84 |
|||
3 - 5 |
2 |
10 |
10 |
12 |
12 |
0 |
0 |
1,00 |
|||
5 - 6 |
2 |
12 |
12 |
14 |
15 |
1 |
0 |
0,97 |
|||
5 - 7 |
4 |
12 |
12 |
16 |
16 |
0 |
0 |
1,00 |
|||
6 - 8 |
3 |
14 |
15 |
18 |
18 |
1 |
1 |
0,97 |
|||
6 - 9 |
3 |
14 |
15 |
21 |
21 |
4 |
4 |
0,87 |
|||
7 - 8 |
2 |
16 |
16 |
18 |
18 |
0 |
0 |
1,00 |
|||
7 - 10 |
11 |
16 |
16 |
31 |
31 |
4 |
4 |
0,87 |
|||
8 - 9 |
3 |
18 |
18 |
21 |
21 |
0 |
0 |
1,0 |
|||
9 - 10 |
10 |
21 |
21 |
31 |
31 |
0 |
0 |
1,0 |
Завдання 3. управління запасами
Завод радіоелектронної
апаратури виробляє
радіоприймачів на добу. Мікросхеми для
радіоприймачів (по 1 шт. На приймач)
виробляються на цьому ж заводі з
інтенсивністю
тис. шт. на добу. Витрати на підготовку
виробництва партії мікросхем складають
руб. (числа в задачі умовні), собівартість
виробництва 1 тис. шт. мікросхем дорівнює
руб. Зберігання мікросхем на складі
обходиться заводу в
руб. за кожну тисячу на добу. У
заводу з'явилася можливість
закуповувати мікросхеми в іншому місці
за ціною
руб. за 1 тис. шт. Вартість доставки
дорівнює
руб.
З'ясуйте, чи варто заводу закуповувати мікросхеми замість того, щоб їх робити. Для більш вигідного режиму роботи заводу (виробництво або закупівля) визначте періодичність подання замовлення, і витрати на управління запасами в місяць (22 робочих дні).
№ варианта N |
|
|
|
|
|
|
|
8 |
700 |
2100 |
92 |
4,2 |
2,5 |
4 |
78 |
Рішення:
Так як сума вартості покупних мікросхем і витрат на їх доставку
(S1 = x6 + x7 =4+78 = 82)менше суми собівартості вироблених і витрат на підготовку виробництва партії (S2 = x3 + x4 = 92+4,2 = 96,2), то заводу вигідніше закуповувати мікросхеми.
Періодичність подачі замовлень визначається за форуле
Періодичність подання замовлення:
Витрати на управління запасами в місяць:
Висновки
Під час дослідження детермінованої моделі ми пізнали з яких причин вона важлива у промисловості; де її можливо використовувати; недоліки та переваги моделі під час її використання.
Ми визначили чотири типи детермінованої моделі. Адаптивні, мультиплікаційні, кратні, змішані.
Дослідили и опрацювали методи розрахунку детермінованої моделі. Наприклад: спосіб ланцюгових підстановок, спосіб абсолютних різниць, інтегральний метод.
Розглянули детерміноване моделювання факторної системи.
У другій частині цієї роботи ми розглядали стохастичну модель. У цьому розділі ми як і у попередньому визначили переваги, недоліки и галузь використання данної моделі.
Методи стохастичного факторного аналізу: спосіб парної кореляції; матричні моделі; метод дослідженя операцій; теорія ігор як розділ дослідження операцій.
У розрахунковій частині присутні приклади вирішення математичной моделі як детермінованной так і стохастичної.
У завданні з детермінованою моделлю ми вирішили як вплив різних факторів змінюе результативний показник.
Розрахункова частина стохастичної моделі мала 3 завдання.
Перше завдання – Побудувати математичну модель задачі, що дозволить так організувати харчування, щоб його вартість була мінімальною, а організм отримав необхідну кількість поживних речовин.
Друге завдання - Побудова структури мережевого графіка.
Трете завдання – З’ясувати, чи варто заводу закуповувати товар замість того, щоб його робити.
Література
1.Усов А. В. «Математическое моделирование технических систем» :Техника 1995.
2. Верлан А. Ф. Москалюк С. С. «Математическое моделирование непреривних динамических систем» / АНУССР. Ин-т проблем моделювання в енергетиці. –К: наук. Думка 1988 – 288с.
3. Єйгенсон Л. С. «Моделювання» 1952 – 372с.
4. www.rooler.ru
5. www.wiki.bzur.ru
6. www.ngpedia.ru