
- •Контрольна робота
- •Тема : Валютний ринок.
- •Попит на національну валюту за рахунком поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •Пропозиція національної валюти за рахунком поточних операцій. Крива пропозиції у випадках високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари, її екзогенні чинники.
- •Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерилізація.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Контрольна робота
з дисципліни:
„Макроекономіка”
Тема : Валютний ринок.
Варіант 6
Перевірив: Виконала:
доц. Загоруйко І.О. слухач гр.ЗФ-721
Бунчикова Л.І
Черкаси 2008
ЗМІСТ
ВСТУП 3 -4
Попит на національну валюту за рахунком поточних
операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники. 5 - 7
Пропозиція національної валюти за рахунком
поточних операцій. Крива пропозиції у випадках
високо- та низькоеластичного попиту на імпортні
товари, її екзогенні чинники. 8 - 9
Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого
попиту та її екзогенні чинники. 10 - 14
Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку. 15 - 21
Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив
валютної інтервенції на грошову масу. Стерилізація. 22 - 24
Висновок 25
Список використаної літератури. 26
ВСТУП
Невід'ємною ланкою міжнародної валютної системи є валютний ринок. Без нього валютні відносини втрачають свій реальний економічний зміст і мають значною мірою формальний характер.
Валютний ринок — це система постійних економічних і організаційних відносин щодо операцій купівлі — продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. Забезпечення реальної свободи вибору й дій власника валюти — найсуттєвіше функціональне призначення валютного ринку. Тому ступінь його зрілості визначається не лише масштабами валютних операцій, а й здатністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.
Валютному ринку, як і ринку взагалі, властиві принаймні дві речі: він завжди є конкурентним ринком; будь-які обмінні операції тут містять у собі елементи валютної природи ризику. Йдеться не лише про суто спекулятивні операції пов'язані з грою на валютних курсах. Валютний ризик органічно пов'язаний з конкуренцією, дією стихійних сил, і елементами невизначеності економічної кон'юнктури, обов'язковою присутністю суб'єктивних засад у поведінці контрагентів, які не завжди повною мірою можна прогнозувати.
Виходячи з цього, важливим атрибутом валютного ринку є запровадження функціональних елементів його регулювання. Сучасний валютний ринок — це інституційно регульований ринок.
Уся система міжнародних валютних організацій, союзів і угод, що діють на міждержавній та транснаціональній основі, а також система страхування від валютного ризику являють собою відповідні атрибути регулювання валютно-ринкової діяльності.
Проте валютний ринок, побудований лише на інституційно регульованих структурах, перестав би бути ринком за своєю суттю, бо втратив би головне — стимулюючу функцію, конкретно-конструктивну місію. Тому при розгляді механізмів ринкових регуляторів слід враховувати головний принцип їх застосування — принцип «оптимальності».
Суб'єктами валютного ринку виступають:
фірми, організації та індивідуальні особи, зайняті у різних сферах зовнішньоекономічної діяльності;
комерційні банківські установи, що забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків;
брокерські фірми, контори та окремі брокери;
державні установи, зокрема центральні банки, державні скарбниці, валютні біржі.
Основним споживачем валютного ринку є світові транснаціональні банки, частка яких у валютному обороті становить майже 90%. Сукупний оборот валютних ринків досягає 100 трлн. дол. щорічно (на готівковій і безготівковій основі), 2/3 загального обсягу валютних операцій припадає на долари США.
Як і для всіх товарів та послуг, ціна валюти — її курс — визначається пропозицією й попитом на неї. Чим більше попит переважає пропозицію, тим дорожчою стає валюта А це, в свою чергу, залежить від стану платіжного балансу країни. Якщо він характеризується активним сальдо, приплив іноземної валюти збільшується, зростає її пропозиція і курс національної валюти, і навпаки. Так, значний дефіцит платіжного балансу України з Росією істотно впливає на курс української грошової одиниці порівняно з рублем.
За пропозицією і попитом на валюту приховуються й інші фактори, зокрема інфляція (або її очікування) в даній країні. Чим швидше зростають ціни в одній країні порівняно з іншими, тим більше знецінюються її гроші і тим менше ціниться її валюта.