87. Сутність стратегічного контролю. Об’єкти та вимоги до обліку і контролю у стратегічному управлінні.

Стратегічний контроль — це особливий вид управлінської дія­льності на підприємстві, що полягає у спостереженні та оцінці про­ходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досяг­нення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв'язку.

Стратегічний контроль базу­ється на імовірнісних оцінках і показниках, але це не означає, що їх не треба встановлювати; необхідні так звані “контрольні точки”, для яких розроб­ляються нормативні значення найважливіших показників: витрати, окупність, часові витрати та ін. Стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе їхня реалізація до досягнення цілей.

Об’єкти контролю: Терміни виконан­ня наказів, розпо­ряджень, окремих завдань, докумен­тів тощо, Якість роботи (окре­мих виконавців. груп, підрозділів тощо), Додержання вста­новлених параме­трів (нормативів, стандартів) — технічних, еко­номічних, або обєктами контролю є робота, виконавець, процес.

Контроль повинен бути:

- всеосяжним та об'єктивним (тобто зорієнтованим на адек­ватне відображення досягнутих параметрів відносно встановлених цілей та обраних стратегій);

- стратегічно спрямованим (орієнтуватися на кінцеві резуль­тати, в цьому контексті контроль розглядається як засіб досягнення цілей);

- мати безперервний та регулярний (невідворотний плановий характер);

- гнучким;

- відповідати змісту тих робіт, які контролюються, обліковуються, перевіряти не лише кількість і термін, але і якість роботи;

- зрозумілим;

- своєчасним, щоб можна було скоригувати процеси, що від­буваються;