- •Об'єкт і предмет соціології
- •2)Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками
- •3)Структура і функції соціології
- •4)О.Конт і проект нової науки- соцології
- •5)Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •6)Історична соціологія алексіс де токвіль (1805-1859)
- •7)Матеріалістична соціологія карл маркс (1818-1883)
- •8) Соціологія е. Дюркгейма
- •9)Соціологічні ідеї в. Парето
- •10)Формальна соціологія г. Зіммеля
- •11) Розуміюча соціологія макса вебера
- •12)Політична соціологія м.Драгоманова
- •13)Генетична соціологія м.Грушевського
- •14) Соціальна наука богдана кістяківського
- •15) Соціологія державотворення та політична антропологія липинського
- •16)Гуманістична соціологія ф.Знанецького
- •17) Інтеракціоністська соціологія Дж.Міда
- •18) Структурно-функціональна соціологія Парсонса
- •19) Теорія конфлікту: р.Дарендольфа та л.Козер
- •1) Згідно концепції л. Козера:
- •2) Конфліктна модель суспільства р. Дарендорфа:
- •20) Соціобіологія та соціальний біхевіоризм
- •21) Теорія соціального обміну:Дж.Хоманс, Блау
- •22) Неофункціоналізм
- •23) Структуралізс і пост структуралізм: к.Леві-Строс, м.Фуко
- •24) Постмодернізм : п. Бурд’є
- •25) Соціальні групи як елемент соціальної структури
- •26) Методологічні підходи до аналізу соціальної стра тифікації
- •27) Cоціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •28) Cоціальні інститути у системі соціальних зв'язків
- •29) Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні та державах снд
- •30) Інтегративна роль цінностей, норм
- •31) Поняття соціальної норми, її функції
- •32) Спільність та відмінність моралі й права
- •33) Девіантна поведінка
- •34) Національно-етнічна структура суспільства. Етнічні спільноти
- •35) Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність
- •36) Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •37) Місто як об´єкт соціального аналізу
- •38) Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •39) Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення
- •40) Поняття культури
- •41) Функції культури
- •42) Методологічні підходи до аналізу культури
- •43) Зміни культури
- •44) Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури
- •46) Філософсько-економічний погляд на фундаментальні проблеми людського буття за умов капіталістичного суспільства. Перехід від ліберальної Ідеї "естетичної держави" до марксистського радикалізму
6)Історична соціологія алексіс де токвіль (1805-1859)
Основна тема роздумів та досліджень
До останнього часу ім´я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно із середини минулого століття пояснюється тим, що французький мислитель був одним із фундаторів політичного лібералізму, суспільно-політичної течії, яка у XX ст. поширилась у всьому світі. Своєрідна розробка таких актуальних саме тепер проблем, як демократизація суспільного життя, забезпечення громадянських прав і свобод, соціальної рівності та справедливості, висунула А. де Токвіля в ряд найоригінальніших соціологів свого часу. Основна тема його роздумів і досліджень — історичний злам, що відбувається у XIX ст. в усіх сферах тогочасної людської спільноти. Головні праці вченого "Демократія в Америці" (1835), "Старий порядок і революція" (1856) присвячені осмисленню народження нового суспільства, яке він називає демократичним, протиставляючи його старому аристократичному (феодальному) суспільству.
Об´єкт і метод досліджень
Аналізуючи праці А. де Токвіля, можна дійти однозначного висновку, що об´єктом досліджень для нього є суспільство в цілому. Щоправда, він майже не висловлює думок, що таке суспільство і як слід вивчати його. Проте погляд вченого на цю тему завуальовано наявний в аналізі конкретних суспільств. У цілому його філософсько-соціологічні та політичні погляди близькі до поглядів французького філософа-просвітителя Шарля Луї Монтеск´є (1689—1755). Тому не випадково в наші дні працю А. де Токвіля "Демократія в Америці" часто-густо порівнюють з одним із основоположних творів Монтеск´є "Про дух законів", який просякнутий пафосом заперечення феодальних відносин та ідеєю нового (демократичного) устрою суспільства. Токвіль продовжує лінію Монтеск´є, але стосовно конкретно-історичних суспільств ХУШ—XIX ст. — французького та американського. Насамперед він осмислює демократичний досвід СІЛА, систематизуючи величезну кількість фактів з політичного, соціального і культурного життя американського суспільства. Укорінення американської демократії вчений пояснює історичними умовами, юридичними законами і звичаями населення. На його думку, історичні та географічні умови менш значущі для розвитку демократії, ніж юридичні закони. У свою чергу, останні менш важливі, ніж звичаї, мораль і релігія людей. За однакових умов, але за інших звичаїв і законів, зауважує французький мислитель, виникло б інше суспільство. У своїх дослідженнях А. де Токвіль поєднує індуктивний і дедуктивний методи. Він уважно придивляється до конкретного суспільства, розкриває його родові риси, загальні тенденції, характер цілісних перетворень. Разом з тим в оцінках суспільної конкретики вчений виходить з певних ціннісних критеріїв, серед яких пріоритетне місце посідають свобода, демократія, рівність, добробут, розвиток культури. Французьке суспільство, кризу його, революцію А. де Токвіль розглядає крізь призму уроків американської демократії. Основну причину руйнування минулого (феодального) ладу він вбачає в наявності у французькому суспільстві соціокультурно розмежованих класів і груп, які за відсутності політичної свободи неспроможні були виробити почуття солідарності, таке необхідне для єднання політичного організму.