- •Об'єкт і предмет соціології
- •2)Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками
- •3)Структура і функції соціології
- •4)О.Конт і проект нової науки- соцології
- •5)Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •6)Історична соціологія алексіс де токвіль (1805-1859)
- •7)Матеріалістична соціологія карл маркс (1818-1883)
- •8) Соціологія е. Дюркгейма
- •9)Соціологічні ідеї в. Парето
- •10)Формальна соціологія г. Зіммеля
- •11) Розуміюча соціологія макса вебера
- •12)Політична соціологія м.Драгоманова
- •13)Генетична соціологія м.Грушевського
- •14) Соціальна наука богдана кістяківського
- •15) Соціологія державотворення та політична антропологія липинського
- •16)Гуманістична соціологія ф.Знанецького
- •17) Інтеракціоністська соціологія Дж.Міда
- •18) Структурно-функціональна соціологія Парсонса
- •19) Теорія конфлікту: р.Дарендольфа та л.Козер
- •1) Згідно концепції л. Козера:
- •2) Конфліктна модель суспільства р. Дарендорфа:
- •20) Соціобіологія та соціальний біхевіоризм
- •21) Теорія соціального обміну:Дж.Хоманс, Блау
- •22) Неофункціоналізм
- •23) Структуралізс і пост структуралізм: к.Леві-Строс, м.Фуко
- •24) Постмодернізм : п. Бурд’є
- •25) Соціальні групи як елемент соціальної структури
- •26) Методологічні підходи до аналізу соціальної стра тифікації
- •27) Cоціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •28) Cоціальні інститути у системі соціальних зв'язків
- •29) Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні та державах снд
- •30) Інтегративна роль цінностей, норм
- •31) Поняття соціальної норми, її функції
- •32) Спільність та відмінність моралі й права
- •33) Девіантна поведінка
- •34) Національно-етнічна структура суспільства. Етнічні спільноти
- •35) Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність
- •36) Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •37) Місто як об´єкт соціального аналізу
- •38) Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •39) Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення
- •40) Поняття культури
- •41) Функції культури
- •42) Методологічні підходи до аналізу культури
- •43) Зміни культури
- •44) Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури
- •46) Філософсько-економічний погляд на фундаментальні проблеми людського буття за умов капіталістичного суспільства. Перехід від ліберальної Ідеї "естетичної держави" до марксистського радикалізму
5)Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
Соціологічна система Спенсера (1820 — 1903) грунтується на трьох основних елементах: еволюційній теорії, органіцизмі та вченні про соціальні організації — інститути. Ідея еволюції Г. Спенсера спиралася на науковий природничий матеріал, свій еволюціонізм він поширював на всі без винятку явища природи та суспільства — космічні, хімічні, біологічні, соціальні. Спенсер вважав, що навіть такі феномени, як психологія і культура, — природні за своїм походженням і тому розвиваються за законами природи, а отже, й еволюції. Еволюція — це поступовий процес безперервної інтеграції матерії, що перетворює її з невизначеної і непов’язаної однорідності (маси елементів) у визначену різнорідність. Так, сонячна система виникає з розсіяної і безладної матерії та утворює взаємопов’язану компактну систему планет. Суспільство виникає як об’єднання людей у зв’язку зі зростанням їх чисельності чи поступовим злиттям маленьких володінь у провінції, королівства та імперії. Г. Спенсер категорично виступає проти соціальних революцій і навіть радикальних реформ, які неодмінно порушують і руйнують природній процес еволюційного розвитку, що призводить до занепаду суспільства, спричиняє конфлікти, безладдя та зубожіння. Учений розглядає соціальні революції як історичні патології і порівнює їх із тими наслідками для організму, які викликаються захворюванням шлунка. В аналізі суспільства та соціальних явищ спенсерівська соціологічна система спирається на принципи органіцизму, оскільки в ній соціальна система уподібнюється живому організмові. Г. Спенсер дає високу оцінку ідеям О. Конта про зв’язок соціології (соціальної фізики) з біологією і її залежність від останньої. Проте біологічний та соціальний організми, на його думку, мають істотні відмінності: у суспільства нема чітко окресленої форми, суспільство виступає несталою цілісністю, здатність відчувати й мислити притаманна всім складовим елементам суспільства, кожний індивід відносно автономний у системі цілісного суспільства на відміну від структурних елементів біологічного організму; в біологічному організмі складові елементи підпорядковані цілому й існують заради цього, у суспільства не індивиди існують заради суспільства, а суспільство — заради блага кожного окремого члена. Виходячи зі свого еволюційного вчення, зокрема “закону групування”, Г. Спенсер показує, що на фазі надорганічної еволюції виникають і розвиваються спеціалізовані “соціальні органи”, які він назвав “соціальними інститутами”. Сукупність взаємодіючих інститутів утворює цілісну соціальну організацію — суспільство. В “Основах соціології” Спенсер виділяє й аналізує шість типів соціальних інститутів: домашні (сім’я, шлюб), обрядові чи церемоніальні, політичні, церковні (релігійні), професійні та промислові. Він розкриває, як історично завдяки розвитку соціальних інститутів у суспільстві відбулася еволюція стосунків між людьми (від первісної людини до сучасної) внаслідок еволюції знання, мови, моралі, мистецтва, зростання інтелектуального потенціалу суспільства тощо.