
- •Об'єкт і предмет соціології
- •2)Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками
- •3)Структура і функції соціології
- •4)О.Конт і проект нової науки- соцології
- •5)Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •6)Історична соціологія алексіс де токвіль (1805-1859)
- •7)Матеріалістична соціологія карл маркс (1818-1883)
- •8) Соціологія е. Дюркгейма
- •9)Соціологічні ідеї в. Парето
- •10)Формальна соціологія г. Зіммеля
- •11) Розуміюча соціологія макса вебера
- •12)Політична соціологія м.Драгоманова
- •13)Генетична соціологія м.Грушевського
- •14) Соціальна наука богдана кістяківського
- •15) Соціологія державотворення та політична антропологія липинського
- •16)Гуманістична соціологія ф.Знанецького
- •17) Інтеракціоністська соціологія Дж.Міда
- •18) Структурно-функціональна соціологія Парсонса
- •19) Теорія конфлікту: р.Дарендольфа та л.Козер
- •1) Згідно концепції л. Козера:
- •2) Конфліктна модель суспільства р. Дарендорфа:
- •20) Соціобіологія та соціальний біхевіоризм
- •21) Теорія соціального обміну:Дж.Хоманс, Блау
- •22) Неофункціоналізм
- •23) Структуралізс і пост структуралізм: к.Леві-Строс, м.Фуко
- •24) Постмодернізм : п. Бурд’є
- •25) Соціальні групи як елемент соціальної структури
- •26) Методологічні підходи до аналізу соціальної стра тифікації
- •27) Cоціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •28) Cоціальні інститути у системі соціальних зв'язків
- •29) Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні та державах снд
- •30) Інтегративна роль цінностей, норм
- •31) Поняття соціальної норми, її функції
- •32) Спільність та відмінність моралі й права
- •33) Девіантна поведінка
- •34) Національно-етнічна структура суспільства. Етнічні спільноти
- •35) Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність
- •36) Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •37) Місто як об´єкт соціального аналізу
- •38) Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •39) Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення
- •40) Поняття культури
- •41) Функції культури
- •42) Методологічні підходи до аналізу культури
- •43) Зміни культури
- •44) Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури
- •46) Філософсько-економічний погляд на фундаментальні проблеми людського буття за умов капіталістичного суспільства. Перехід від ліберальної Ідеї "естетичної держави" до марксистського радикалізму
23) Структуралізс і пост структуралізм: к.Леві-Строс, м.Фуко
Завдання, яке спочатку поставили перед собою структуралісти, - подолати описовість у філософському аналізі, поставити філософію на строго наукову основу з використанням точних методів природничих наук, включаючи формалізацію, математичне моделювання, комп'ютеризацію. В якості зразка для філософських та культурологічних досліджень використовується лінгвістика (Фердинанд де Соссюр розробив структурний метод, який застосовується для вивчення різних сфер життя людства - зокрема, культури). Акцент ставиться на дослідження форм, в яких протікає духовна культуротворча діяльність людини, загальних схем і законів діяльності інтелекту. Ці загальні форми позначені поняттям структури (сукупність відносин, які залишаються стійкими протягом тривалого історичного періоду і діють як несвідомі механізми). В якості таких структур або знакових систем розглядаються міфологія, релігія, мова, звичаї, традиції та ін Наприклад, К. Леві-Строс в якості структур вивчає бінарні опозиції (природа-культура, рослинна-тварина, праве-ліве, чоловіче-жіноче, життя-смерть), вважаючи, що все встановлення соціально-культурного життя (шлюби, міфи, ритуали і т.д.) грунтуються на цих підсвідомих структурах. У роботах Леві-Строса розробляється так само ідея сверхраціоналізма, яка постулює тезу про те, що з розвитком культури повинна встановитися гармонія чуттєвого і раціонального начал, втрачена сучасною європейською цивілізацією, але збереглася на рівні первісного міфологічного мислення. До основних принципів структуралізму можна віднести установку на синхронізм (одночасне дослідження явищ), акцент на структурності досліджуваних явищ, розгляд мови як складної ієрархічної системи, де кожен елемент отримує значення не сам по собі, а в контексті мовної структури. Постструктуралізм прагне подолати неісторизм ряду філософських шкіл, виявити і проаналізувати суперечності, що виникають в ході пізнання людини і суспільства, з допомогою мовних структур. Так, Р.Барт розглядає проблеми аналізу мови як «буття смислів», тексту як простору, в якому сперечаються різні (ворожі) види письма і мови. М. Фуко говорить про свободу людини як розумінні і використанні мови (довлеющей структури). У європейській історії він виокремлює 3 епістеми, що грунтуються на співвідношенні «слів» і «речей» і перипетій мови в культурі. Ж. Лакан аналізує культуру через призму несвідомого, розвиваючи думку про подібність або аналогії між структурами мови та механізмами дії несвідомого. Основними поняттями постструктуралізму стають «децентрація» (виявлення і викриття основних опозицій в різних областях соціального життя: наприклад, центр - периферія, влада - підпорядкування), «детерріторізація» (орієнтація на пошук вільних соціальних просторів, що знаходяться поза контролем влади, тобто матеріальних зон буття людини і культури), а так само «деконструкція» (інтелектуальна стратегія, що дозволяє виявити репресивну логіку держави і влади в будь-яких соціокультурних феноменах, представлених як текст). Постструктуралізм у своїй проблематиці й увазі до аналізу мовної та текстової реальності зближується з філософствуванням постмодернізму.