- •Об'єкт і предмет соціології
- •2)Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками
- •3)Структура і функції соціології
- •4)О.Конт і проект нової науки- соцології
- •5)Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •6)Історична соціологія алексіс де токвіль (1805-1859)
- •7)Матеріалістична соціологія карл маркс (1818-1883)
- •8) Соціологія е. Дюркгейма
- •9)Соціологічні ідеї в. Парето
- •10)Формальна соціологія г. Зіммеля
- •11) Розуміюча соціологія макса вебера
- •12)Політична соціологія м.Драгоманова
- •13)Генетична соціологія м.Грушевського
- •14) Соціальна наука богдана кістяківського
- •15) Соціологія державотворення та політична антропологія липинського
- •16)Гуманістична соціологія ф.Знанецького
- •17) Інтеракціоністська соціологія Дж.Міда
- •18) Структурно-функціональна соціологія Парсонса
- •19) Теорія конфлікту: р.Дарендольфа та л.Козер
- •1) Згідно концепції л. Козера:
- •2) Конфліктна модель суспільства р. Дарендорфа:
- •20) Соціобіологія та соціальний біхевіоризм
- •21) Теорія соціального обміну:Дж.Хоманс, Блау
- •22) Неофункціоналізм
- •23) Структуралізс і пост структуралізм: к.Леві-Строс, м.Фуко
- •24) Постмодернізм : п. Бурд’є
- •25) Соціальні групи як елемент соціальної структури
- •26) Методологічні підходи до аналізу соціальної стра тифікації
- •27) Cоціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •28) Cоціальні інститути у системі соціальних зв'язків
- •29) Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні та державах снд
- •30) Інтегративна роль цінностей, норм
- •31) Поняття соціальної норми, її функції
- •32) Спільність та відмінність моралі й права
- •33) Девіантна поведінка
- •34) Національно-етнічна структура суспільства. Етнічні спільноти
- •35) Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність
- •36) Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •37) Місто як об´єкт соціального аналізу
- •38) Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •39) Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення
- •40) Поняття культури
- •41) Функції культури
- •42) Методологічні підходи до аналізу культури
- •43) Зміни культури
- •44) Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури
- •46) Філософсько-економічний погляд на фундаментальні проблеми людського буття за умов капіталістичного суспільства. Перехід від ліберальної Ідеї "естетичної держави" до марксистського радикалізму
17) Інтеракціоністська соціологія Дж.Міда
Вперше інтеракціоністська концепція соціальної взаємодії була висунута в соціальній психології Дж.Мідом. Відповідно до цієї концепції, розвиток особистості відбувається в процесі спілкування індивіда з членами певної соціальної групи в процесі якої-небудь спільної діяльності. Правда, при цьому Дж.Мід підкреслював, що визначальним у процесі соціальної взаємодії є суспільство, колектив, група, а не окрема особистість, хоча роль особистості не повинна при цьому применшуватися. Що ж до його розуміння суспільства, то воно обмежувалося етнологічним підходом, відповідно до якого всі соціальні інститути і суспільні відносини розглядалися як похідні від сімейних відносин. Фактично в результаті первинним фактором творення історії виявляється все-таки особистість, а не суспільство.
18) Структурно-функціональна соціологія Парсонса
Структурно-функціональний підхід Парсонса. «Загальнотеоретичні проблеми соціології». Намагався об'єднати теорію дії (Вебера) і теорію систем (Дюркгейма), розумів соціальну дію як систему, яка присутня на всіх рівнях соціального життя. Головне завдання Парсонса - побудова загальної аналітичної логіко-дедуктивної теорії людської дії як основи вирішення приватних емпіричних завдань. Людська дія - самоорганізована система, специфіка якої в: символічності (символічні механізми регуляції: мова, цінності), нормативності (залежність індивідуальної дії від загальноприйнятих цінностей і норм), волюнтаристичности (ірраціональність, незалежність від умов середовища, залежність від суб'єктивного розуміння ситуації). Дія - це процес в системі «суб'єкт дії (« Я ») - ситуація». Акт соціальної дії включає: дійова особа (суб'єкт дії: людина, група, організація, нація); мета; ситуацію (зовнішні обставини); норми і цінності (основа для вибору засобів і цілей дії). Функції соціальної дії: 1) A-адаптація до умов навколишнього середовища: відповідальний поведінковий організм; 2) G-целедостижение: досягнення цілей у відношенні до навколишнього середовища: система особистості і політична підсистема; 3) I-інтеграція: координація соціальних дій з діями інших носіїв. Забезпечується соціальною системою і громадянським співтовариством; 4) L-підтримка зразка (накопичення знань, норм, зразків). Виконує функцію культурна система та інститути культури. Діючі функції породжують стійкі відносини (соціальні системи).
19) Теорія конфлікту: р.Дарендольфа та л.Козер
Дарендорф Ральф (р.1929) - німецький соціолог. Дарендорф стверджував, що всі складні організації грунтуються на перерозподілі влади, яке і є джерелом конфліктів. Відповідно до цієї теорії, люди, що володіють владою, здатні за допомогою різних засобів, серед яких головним є примус, домагатися вигоди від людей, що володіють меншою владою. Можливості розподілу влади і авторитету вкрай обмежені, тому члени будь-якого суспільства борються за їх перерозподіл. Ця боротьба може не проявлятися відкрито, але підстави для неї існують в будь-якій соціальній структурі. Таким чином, згідно Дарендорф, в основі конфліктів людських інтересів лежать не економічні причини, а прагнення людей до перерозподілу влади. У своїх дослідженнях Дарендорф прийшов до висновку, що «конфлікт» не виступає в ролі гаранта політичної свободи (раніше ця роль забезпечувалася боротьбою за соціальну рівність). Громадяни втрачають інтерес до політики (криза легітимізації), а держава позбавляється визнаних суспільством засобів впливу на них (криза ефективності). Передумовою прогресу, без якого не може бути політичної свободи, Дарендорф проголошує суспільну нерівність. Гострота конфлікту і оперативність його регулювання залежить від типу соціальної структури, ступеня її відкритості. Чим більш жорстким і закритим є суспільство, тим менше можливостей для соціальної мобільності (як вертикальної, так і горизонтальної), тим вище потенціал соціальної напруженості. Таким чином, найбільш адекватною для регулювання соціальних конфліктів формою суспільства є відкрите демократичне суспільство, в якому розгортання та протікання конфліктів гранично формалізовано.
Козер Льюїс (р.1913) - американський соціолог. Конфлікт, згідно Козеру, є найважливішим елементом соціальної дії, кожне суспільство хоча б потенційно містить соціальні конфлікти. Існують умови, за яких навіть відкритий конфлікт може сприяти посиленню інтеграції соціального цілого. Козер визначає соціальний конфлікт як боротьбу за цінності і домагання на певний статус, владу і обмежені ресурси, причому цілями конфліктуючих сторін є не тільки досягнення бажаного, але і нейтралізація, нанесення збитку або усунення суперників. Такі конфлікти можуть мати місце між індивідами або між групами. Дане визначення конфлікту є одним з поширених в конфліктології. У своїх роботах Козер сформулював основні позитивні функції конфлікту, а також змінних, що визначають його динаміку, в тому числі «реалістичного» і «не реалістичного» типів конфлікту.
