- •Об'єкт і предмет соціології
- •2)Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками
- •3)Структура і функції соціології
- •4)О.Конт і проект нової науки- соцології
- •5)Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •6)Історична соціологія алексіс де токвіль (1805-1859)
- •7)Матеріалістична соціологія карл маркс (1818-1883)
- •8) Соціологія е. Дюркгейма
- •9)Соціологічні ідеї в. Парето
- •10)Формальна соціологія г. Зіммеля
- •11) Розуміюча соціологія макса вебера
- •12)Політична соціологія м.Драгоманова
- •13)Генетична соціологія м.Грушевського
- •14) Соціальна наука богдана кістяківського
- •15) Соціологія державотворення та політична антропологія липинського
- •16)Гуманістична соціологія ф.Знанецького
- •17) Інтеракціоністська соціологія Дж.Міда
- •18) Структурно-функціональна соціологія Парсонса
- •19) Теорія конфлікту: р.Дарендольфа та л.Козер
- •1) Згідно концепції л. Козера:
- •2) Конфліктна модель суспільства р. Дарендорфа:
- •20) Соціобіологія та соціальний біхевіоризм
- •21) Теорія соціального обміну:Дж.Хоманс, Блау
- •22) Неофункціоналізм
- •23) Структуралізс і пост структуралізм: к.Леві-Строс, м.Фуко
- •24) Постмодернізм : п. Бурд’є
- •25) Соціальні групи як елемент соціальної структури
- •26) Методологічні підходи до аналізу соціальної стра тифікації
- •27) Cоціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •28) Cоціальні інститути у системі соціальних зв'язків
- •29) Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні та державах снд
- •30) Інтегративна роль цінностей, норм
- •31) Поняття соціальної норми, її функції
- •32) Спільність та відмінність моралі й права
- •33) Девіантна поведінка
- •34) Національно-етнічна структура суспільства. Етнічні спільноти
- •35) Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність
- •36) Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •37) Місто як об´єкт соціального аналізу
- •38) Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •39) Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення
- •40) Поняття культури
- •41) Функції культури
- •42) Методологічні підходи до аналізу культури
- •43) Зміни культури
- •44) Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури
- •46) Філософсько-економічний погляд на фундаментальні проблеми людського буття за умов капіталістичного суспільства. Перехід від ліберальної Ідеї "естетичної держави" до марксистського радикалізму
14) Соціальна наука богдана кістяківського
Богдан Кістяківський (1868-1920 pp.) вважав, що голов¬ним завданням у сфері соціальних наук є перетворення соціології на справжню науку про суспільство. Свої думки з цього приводу він виклав у працях "Суспільство і особа" та "Соціальні науки і право". Світогляд Кістяківський зазнав еволюції від марксизму до "наукового ідеалізму" і поєднання соціалізму з лібералізмом. Прибічник неокантіанства і оригінальний мислитель. Не маючи схильності до системотворчості, прагнув суто наукового розв’язання філософських проблем і розробляв "наукову філософію" — вчення про раціональне походження й об’єктивність нормотворення як основи пізнавальної, етичної, естетичної, правової та ін. діяльності. Суб’єкт нормотворення знаходив не в релігійній, а в "культурній спільноті", визнавав культуру цариною належного, а не необхідного. Був теоретиком плюралістичної (доповняльнісної) методології соціального пізнання.
Завдання соціології як науки, на його думку, такі:
• проаналізувати поняттєвий апарат науки;
• простежити причинові та необхідні зв'язки у сфері соціальних явищ;
• визначити роль і значення норм у соціальному процесі. Основними засобами соціально-наукового пізнання, за Б. Кістяківським, є обробка соціальних явищ з погляду категорій спільності, необхідності та належності. Соціальна наука може існувати лише при певному рівні узагальнення дійсності, що фіксується в соціально-наукових поняттях. Саме тому Б. Кістяківський наголошує на винят¬ковому значенні методології для утворення наукових понять. Соціологія - це галузь безумовно ймовірного в соціаль¬них явищах. Для аналізу соціальних понять недостатньо формально-логічних методів. Щоб зрозуміти сутність явища, необхідно поставити його в причиново-наслідкові та телео¬логічні відносини. Лише встановивши, що стало причиною явища чи для чого воно слугує, можна зрозуміти його. Закон - основа побудови наукової соціології. Закон є від¬ображенням безумовної необхідності й тотожний з позапро-сторовістю та позачасовістю.
Викладаючи своє бачення соціології як науки, Б. Кістяків¬ський звертається до марксизму. Він є його прихильником і кри¬тиком. Як вважає Б. Кістяківський, у марксизмі правильно застосовується метод ізоляції певних абстрактних аспектів пред¬мета для встановлення причинових відносин. Такими абстракт¬ними аспектами є економічні відносини та їхній зв'язок з іншими соціальними явищами. На думку Б. Кістяківського, економіч¬ний фактор не може пояснити соціальної динаміки. Для по¬яснення явищ наука вимагає завершеного ряду причинових взаємодій. Б. Кістяківський також критикує методологічний монізм марксизму, тобто прагнення вивести все з однієї при¬чини, покласти в основу генези суспільства економічні чинники. Одним з основних понять соціології є поняття соціальної групи як сукупності спільних почуттів, прагнень, бажань. Завдання соціології - встановити в цій групі причинові від¬ношення, що мають характер безумовної необхідності та які можна будувати на основі різних форм панування й підпо¬рядкування. Суспільство - це певна мережа необхідних відносин, які, взаємодіючи між собою, формують конкретний соціальний процес. Але суспільство - це не лише переплетіння суспільно-наслідкових взаємозв'язків, а ще й утілення уявлень про добро, справедливість, красу тощо. Учений обґрунтовує необхідність розуміння ціннісних вимірів людського життя. Ціннісний же підхід є однією з умов створення наукової соціології.