Розв'язування задачі

Розв'язання складеної задачі – це виконання арифметичних дій відповід­но до складеного плану. Планом користуються і тоді, коли задачу розв'язу­ють, складаючи вираз. Задачі розв'язують усно або письмово: усно – це без запису арифметич­них дій у зошит, письмово – із записом дій у зошитах. У початкових класах більше половини всіх задач доцільно розв'язувати усно.

Перші два етапи роботи над задачею (ознайомлення із змістом, аналіз задачі) в основному збігаються при усному і письмовому розв'язанні. Застосування наочності чи короткого запису задачі, спосіб і повнота фронта­льного аналізу задачі визначаються не формою, а змістом та метою її розв'я­зання.

Усне розв'язання.

Для усного розв'язання використовуються задачі з під­ручників, а також задачі, підібрані вчителем. Числові дані задач для усного розв'язування добирають з концентру першої сотні або круглі числа з кон­центру тисяча. Якщо складену задачу взято не з підручника, то її числові да­ні можна записати на дошці.

При розв'язанні задач на 2 дії учні спочатку повідомляють план розв'язу­вання, а потім вже виконання окремих дій і відповідь. При розв'язанні задач на 3 дії складання плану може супроводжуватися одночасним виконанням дій, причому відповіді кожної простої задачі, з яких складається дана складе­на, доцільно записувати на дошці.

Пояснення розв'язання подається у вигляді коментування, причому не обов'язково щоразу називати питання плану повністю. Можна практикувати короткі коментування. Наприклад: "Спочатку дізнаємося скільки... було у другому ящику. Потім, скільки було ... разом". До коментування залучаються один-два учні. З метою контролю варто практикувати повторне розв'язання задачі іншим учнем.

Усне розв'язування задач часто проводять в умовах ігрових ситуацій. Зручна для цього гра "в магазин" та ігри на "відгадування" чисел. Якщо усне розв'язування проводиться у вигляді математичного диктанту, то краще, щоб учні записували і проміжні результати.

Письмове розв'язання.

Письмове розв'язання задачі і пояснення розв'яза­ння можуть мати такі поєднання:

1) учні записують розв'язання (окремі арифметичні дії чи числовий ви­раз), а пояснення ходу розв'язання подають усно;

2) учні записують окремі дії і коротко коментують кожну з них, записую­чи, що знайшли цією дією;

3) учні послідовно складають вираз, за допомогою якого розв'язується задача, коротко письмово пояснюючи кожну його частину;

4) учні записують розв'язання з письмовим планом: перше запитання і одразу дія, друге запитання і дія і т. д.

Іноді записують спочатку всі запитання плану розв'язування, а потім вже розв'язання. В цьому разі план розв'язання можна записувати у вигляді алгоритму дій.

З різними формами пояснень учитель ознайомлює дітей поступово. Обсяг письмових пояснень збільшується в міру оволодіння дітьми навичками пись­ма.

В оформленні записів розв'язування задач слід керуватися методичним листом Міністерства освіти України про єдині вимоги до усного і письмово­го мовлення.

Перевірка розв'язання

Перевірка розв'язання та обґрунтування доведень є складовою частиною і характерною рисою математичної діяльності. Перевірити розв'язання задачі - це з'ясувати, правильне воно чи ні. Основними прийомами перевірки є:

1) звіряння відповіді;

2) встановлення відповідності результату й умови;

3) розв'язування задачі різними способами;

4) складання і розв'язування оберненої задачі;

5) прикидка відповіді.