
- •30. Проаналізуйте основні напрями конкретнонаукової методології.
- •31. Дайте визначення техніки дослідження.
- •32. Розкрийте методи на емпіричному рівні досліджень.
- •33. Розкрийте методи теоретичних досліджень.
- •34. Дайте визначення об’єкту і предмету дослідження.
- •35. Дайте алгоритм пошуку інформації про об’єкт дослідження.
- •36. Проаналізуйте процес отримання та аналіз первинної інформації.
- •37. Визначте основні способи верифікації (визначення достовірності) отриманої інформації.
- •38. Визначте місце офіційних документів і у процесі отримання та аналізу первинної інформації.
- •39. Визначте місце експертних опитувань у процесі отримання та аналізу первинної інформації.
30. Проаналізуйте основні напрями конкретнонаукової методології.
Конкретнонаукова (або частковонаукова) методологія — це сукупність ідей або специфічних методів певної науки, які є базою для розв'язання конкретної дослідницької проблеми; це наукові концепції, на які спирається даний дослідник.
Рівень конкретнонаукової методологи потребує звернення до загальновизнаних концепцій провідних учених у певній галузі науки, а також тих дослідників, досягнення яких є загальновизнаними.
Пошуки методологічних основ дослідження здійснюються за такими напрямами:
вивчення наукових праць відомих учених, які застосовували загальнонаукову методологію для вивчення конкретної галузі науки;
аналіз наукових праць провідних учених, які одночасно із загальними проблемами своєї галузі досліджували питання даної галузі;
узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивчали дану проблему;
проведення досліджень специфічних підходів для вирішення цієї проблеми професіоналами-практиками, які не лише розробили, а й реалізували на практиці свої ідеї;
аналіз концепцій у даній сфері наукової і практичної діяльності українських учених і практиків;
вивчення наукових праць зарубіжних учених і практиків
Отже, виходячи з методологічних основ наукового дослідження, необхідно чітко відповісти на запитання про: передбачувану провідну наукову ідею, сутність явища (об'єкта, предмета дослідження), суперечності, що виникають у процесі чи явищі, стадії, етапи розвитку (або тенденції). Це і становить наукову концепцію дослідження.
Концепція — це система поглядів, система опису певного предмета або явища стосовно його побудови, функціонування, що сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню головних ідей. Концепція має надзвичайне значення, оскільки є єдиним, визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження.
31. Дайте визначення техніки дослідження.
Під технікою дослідження розуміють сукупність спеціальних прийомів для використання того чи іншого методу, а під процедурою дослідження - певну послідовність дій, спосіб організації дослідження.
До техніки наукового дослідження слід віднести проблему оптимуму мотивації у творчості.
32. Розкрийте методи на емпіричному рівні досліджень.
У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні: 1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів; 2) теоретичний . досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).
До методів емпіричного дослідження відносяться:
Спостереження - систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта. Аби бути плідним, спостереження мусить відповідачі таким вимогам:
а) завчасному задуму (спостереження провадиться для певного, чітко поставленого завдання);
б) планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
в) цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
г) активності (спостерігач активно шукає потрібні об’єкти, риси явища);
д) систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність утворює первинну схематизацію об’єктів реальності . вихідних об’єктів наукового дослідження.
Порівняння . це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам.
Метод порівняння досягне результату, якщо виконуються такі вимоги:
а) можуть порівнюватися тільки такі явища, між якими можлива деяка об’єктивна спільність:
б) порівняння має здійснюватися за найбільш важливими, суттєвими (в плані конкретного завдання) рисами.
Різні об’єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об’єктом (еталоном). У першому випадку звичайно отримують якісні результати (більше - менше, вище - нижче). Порівняння ж об’єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називають вимірюванням.
За допомогою порівняння інформація стосовно об’єкта здобувається двома шляхами:
а) безпосередній результат порівняння (первинна інформація);
б) результат обробки первинних даних (вторинна або похідна інформація).
Вимірювання . це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об’єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання.
Експеримент . це такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.
Переваги експериментального вивчення об’єкта порівняно зі спостереженням такі:
а) у процесі експерименту можна вивчати явище «у чистому вигляді», звільнившись від побічних факторів, які затінюють основний процес;
б) в експериментальних умовах можна дослідити властивості об’єктів;
в) повторюваність експерименту: можна проводити досліди стільки разів, скільки це потрібно.