
- •Завдання:
- •З урахуванням з головних напрямків діяльності їх поділяють на 6 груп:
- •Також існують неформальні молодіжні рухи:
- •Дитячі організації в Україні:
- •№15 Особистісний підхід у вихованні та методика проведення індивідуальних форм виховної роботи з важковиховуваними дітьми.
- •За ступенем педагогічної занедбаності важких дітей можна поділити на чотири групи: :
- •Етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних «важких» дітей
- •№16 Поняття про технології виховання. Характеристика технологій виховання(ктс,збагаченого освітнього середовища,пед.Підтримки).
- •Класифікація педагогічних технологій.
- •Методика колективної творчої діяльності (за і.П.Івановим )
- •№17 Сутність розумового виховання ,його зміст,завдання.
- •Завдання:
- •№18 Форми виховної роботи з розумового виховання та умови їх ефективності.
- •Умови їх ефективності:
№17 Сутність розумового виховання ,його зміст,завдання.
Розумове виховання-це діяльність учителя спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці.
Завдання:
-формування творчої особистості;
-розвиток різних видів мислення;
-формування національного світогляду;
-розвиток операцій мислення;
-формування культури розумової праці;
-формування загальних і спеціальних умінь.
Розумове виховання полягає у збагаченні знань дитини, розвитку мислительних процесів, формуванні вміння знаходити, осмислювати, інтерпретувати, використовувати відповідно до потреби інформацію. Його успіх залежить від характеру засвоюваних знань, від засобів і методів, якими послуговується вихователь, його уміння налаштовувати дитину на постійний інтелектуальний розвиток і продуктивну інтелектуальну діяльність. Ці аспекти є складовими змісту розумового виховання.
Зміст розумового виховання — формування у дітей певного обсягу знань про предмети і явища (суспільне життя, природу, людину тощо), способів мислительної діяльності (вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати).
Найістотніші зрушення у розумовому розвитку дитини є результатом засвоєння не окремих знань і вмінь, а певної їх системи і загальних форм розумової діяльності, які є основою розумового розвитку. Таке бачення змісту розумового виховання спирається на психологічні дослідження (Л. Виготський, П. Гальперін, О. Запорожець, М. Поддьяков та ін.), ідеї гуманістичної педагогіки К. Ушинського, який переконував у недоцільності штучного спрощення наукових знань до рівня дитячого розуміння, а також у нераціональності донесення до дітей знань, які перевищують рівень їхнього розумового розвитку.
Для розумового виховання важливо забезпечити здобуття дитиною систематизованих знань — організованих у певній послідовності й повноті знань, що дає змогу розглядати і використовувати їх як єдине ціле. Орієнтація на систематизацію сприяє актуалізації попередньо здобутих знань і глибокому розумінню тих, що формуються. У процесі засвоєння систематизованих знань можливе формування загальної стратегії пізнавальної діяльності дітей — від виокремлення предмета до встановлення його зв'язку з іншими предметами, поряд з якими він існує. Згодом відбувається аналіз його окремих властивостей у системі функціональних зв'язків з іншими предметами. Отже, необхідним елементом змісту розумового виховання є засвоєння систематизованих знань про навколишній світ.
№18 Форми виховної роботи з розумового виховання та умови їх ефективності.
Форми:
«Інтелект»
Олімпіади
конкурси
«Найрозумніший»
круглий стіл.
Умови їх ефективності:
Ефективність розумового виховання значною мірою залежить від багатьох чинників. Узагальнено їх можна звести до таких положень:
уміння педагога виділити в навчальному предметі світоглядні твердження, ідеї, закони, закономірності, концепції й реалізувати їх під час навчання;
дотримання педагогом принципу внутріпредметних і міжпредметних зв'язків як фактора єдності та взаємозв'язку явищ, процесів реального світу;
оволодіння учнями, студентами аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням, вироблення навичок аргументувати свої думки, відстоювати свої світоглядні позиції;
залучення учнів, студентів до активної громадської діяльності з метою зміцнення єдності світогляду і поведінки;
своєчасне коригування відхилень у поведінці окремих учнів, студентів;
відповідність світоглядної позиції педагогів і батьків потребам суспільства.
Попри певні універсальні особливості розумове виховання у вищій школі має свою специфіку. Оскільки кожен вищий навчальний заклад забезпечує професійну підготовку, то основним його завданням є максимальний розвиток пізнавальних і творчих здібностей студентів — майбутніх спеціалістів, — формування у них наукового світогляду. Не менше значення має й подальший розвиток культури розумової праці. З цією метою багато вищих навчальних закладів передбачають заняття, які розкривають особливості планування самостійної роботи конспектування лекцій, наукової літератури, користування каталогами бібліотек, Інтернетом, опанування основ наукових досліджень тощо.