2.Основні завдання стратегічного та оперативного фінансового контролінгу.

Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового управління фінансами, вартістю та ризиками.

У рамках стратегічного фінансового контролінгу зусилля фінансових служб підприємств концентрується на виконанні таких основних завдань:

• визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;

• визначення стратегічних факторів успіху;

• визначення стратегічних цілей і розробка фінансової стратегії підприємства;

• впровадження дійової системи раннього попередження та реагування;

• визначення горизонтів планування;

• довгострокове фінансове планування: планування прибутків та збитків, Cash-flow, балансу, основних фінансових показників;

• довгострокове управління вартістю підприємства та прибутками його власників;

• забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками та структурними підрозділами.

Основним завданням стратегічного контролінгу є забезпечення життєздатності підприємства в довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху.

Задачі:

- фінансове забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу;

• наявність кваліфікованого персоналу;

• наявність надійних і дешевих джерел постачання сировини та матеріалів;

• наявність ринків збуту продукції;

• виробничий потенціал;

• ефективна організаційна структура;

• висока якість менеджменту.

Практика показує, що фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70 % від стратегічної спрямованості, майже на 20 % - від ефективності оперативного управління і майже на 10 % від якості виконання поточних завдань. У цілому стратегія – це визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Ефективність стратегії визначається величиною розриву між стратегічними цілями і можливостями підприємства.

Головною метою оперативного фінансового контролінгу є організація системи управління досягненням поточних фінансових цілей підприємства. Взаємозв’язок бюджетування та бюджетного контролю характеризує основний зміст оперативного контролінгу, який, власне, полягає в систематичному порівнянні фактичних показників діяльності підприємства із запланованими та подальшому аналізі відхилень.

3.Методи контролінгу.

Служби контролінгу в процесі виконання своїх функцій використовують велику кількість методів. Поряд з окремими загальнометодологічними та загальноекономічними методами використовуються специфічні. До перших методів належать такі, як спостереження, порівняння, групування, аналіз, трендовий аналіз, синтез, систематизація, прогнозування. До основних специфічних методів контролінгу належать:

• аналіз точки беззбитковості;

• бенчмаркінг;

• вартісний аналіз;

• портфельний аналіз;

• SWOT – аналіз (аналіз сильних і слабких місць);

• ABC – аналіз;

• XYZ – аналіз;

• методи фінансового прогнозування.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим затратам на її виробництво та реалізацію.

Бенчмаркінг – це перманентний, безперервний процес порівняння товарів, виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства з аналогічними об’єктами інших підприємств чи структурних підрозділів.

Вартісний аналіз – це метод контролінгу, що полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється на предмет еквівалентності їх вартості та корисності.

Портфельний аналіз – ефективний інструмент стратегічного контролінгу. Традиційно цей інструмент використовується при оптимізації портфеля цінних паперів інвестора.

АВС–аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників.

SWOT-аналіз може здійснюватися стосовно підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів продукції. На основі результатів аналізу ендогенного середовища розробляються рекомендації щодо:

1)усунення слабких місць;

2)ефективного використання існуючих потенціалу.

У результаті SWOT-аналізу виявляється позитивний і негативний вплив на підприємство ззовні. На основі цього виробляються пропозиції стосовно:

1)нейтралізації можливих ризиків;

2)використання додаткових шансів.

XYZ-аналіз характеризує рівномірність запуску окремих видів сировини у виробництво.