
- •1 Завдання
- •Електричне поле. Силові лінії електричного поля. Електризація тіл. Взаємодія між зарядами.
- •Магнітне поле.
- •Напруженість мп.
- •Діелектрична проникність середовища.
- •Магнітний потік.
- •Трансформатор та індукційна котушка
- •Відкритий коливальний контур.
- •Напруженість еп в точці на відстані.
- •Силові лінії електричного поля . Напруженість електричного поля. Формула. Одиниці вимірювання.
- •Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга. Одиниці вимірювання.
- •Опір. Залежність опору від довжини та поперечного перерізу провідника.
- •Конденсатори. Електроємність. Види конденсаторів.
- •Сила струму. Електричний струм. Прилад для вимірювання сили струму.
- •Е.Р.С. Джерела струму. Закон Ома для повного кола з е.Р.С.
- •Робота і потужність постійного струму (формула).
- •Електроліт. Явище електролізу.
- •Індуктивний опір.
- •Ємнісний опір.
- •Електричний струм. Взаємодія двох точкових зарядів.
- •Послідовне з’єднання конденсаторів.
- •Паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Анод та катод. Їх використання.
- •Природа діамагнетиків, парамагнетиків, феромагнетиків.
- •Постійний електричний струм. Робота і потужність.
- •Вимушені коливання.
- •Вільні коливання.
Опір. Залежність опору від довжини та поперечного перерізу провідника.
Опір — властивість провідника створювати перешкоди проходженню електричного струму.
Позначається здебільшого латинською літерою R, одиниця опору в СІ - Ом.
Електричний опір використовується у випадках лінійної залежності електричного струму в провіднику від прикладеної напруги, й є коефіцієнтом пропорційності між падінням напруги U й силою струму I
.
Для провідника довжиною l і поперечним перерізом S опір визначається за формулою
.
де ρ — питомий опір — характеристика матеріалу з якого виготовлений провідник. Питомий опір — це опір провідника кубічної форми з одиничними розмірами. Найменше значення ρ для срібла і золота. Ці матеріали використовують для виготовлення контактів в мікросхемах.
Конденсатори. Електроємність. Види конденсаторів.
Конденса́тор (от лат. condensare — «уплотнять», «сгущать») — двухполюсник с определённым значением ёмкости и малой омической проводимостью; устройство для накопления заряда и энергии электрического поля. Конденсатор является пассивным электронным компонентом. Обычно состоит из двух электродов в форме пластин (называемых обкладками), разделённыхдиэлектриком, толщина которого мала по сравнению с размерами обкладок.
Электроємністю (ємністю) – провідника С називають величину, що дорівнює відношенню заряду q, наданого провіднику до його потенціалу :
Одиниця електричної ємності в СІ – фарад, [C] = Кл/В=Ф.
Конденсáтор — система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділені діелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром обкладок. Така система має взаємнуелектричну ємність і здатна зберігати електричний заряд.
Сила струму. Електричний струм. Прилад для вимірювання сили струму.
Сила струму (або просто струм) — кількісна характеристика електричного струму в провіднику, скалярна величина
, яка відповідає кількості заряду (
), що проходить через перетин провідника за час
, розділеному на цей проміжок часу. Силою струму, називають, ще величиною, що характеризує швидкість перенесення заряду частинками, які створюють стум, через поперечний переріз провідника.
У системі СІ сила струму вимірюється в амперах. Відповідно, густина струму вимірюється в A/м².
Якщо за кожен проміжок часу заряд однаковий і напрямок струму незмінний, то такий струм називають постійним.
У випадку, коли ці величини залежать від часу, силу струму описують так:
,
такий струм називають змінним.
Для класичної системи заряджених частинок із зарядом e безмежно малий заряд dQ, що переноситься за час dt через елементарну площадку dS, перпендикулярну до напрямку середньої швидкості v частинок визначається як:
,
де
— заряд частинок,
— швидкість руху частинок, а
— їх кількість в одиниці об'єму.
Сила струму dI через площадку
визначається співвідношенням
,
звідки для густини струму
— густина електричного струму, де риска над символами означає усереднення.
Електричний струм — впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах це електрони, напівпровідниках -електрони та дірки, у електролітах - позитивно та негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в металах протилежний напрямку руху електронів.
Сила струму вимірюється приладами, які називають амперметрами і гальванометрами. В цих приладах зазвичай вимірюється не сам струм, а механічна дія створеного ним магнітного поля.