зовнішньої зони.

2. На конкретному прикладі пояснить, як виконавець ролі може створити враження, що він більш близький до аудиторії, ніж є насправді. Яку інформацію про себе він може скрити від аудиторії, чому та як?

3. Наведіть приклад власної поведінки на "передньому плані".

4. Як здійснюється управління враженням щодо себе?

5. Чи здійснюється зміна рольової дистанції студента на протязі навчання? Як Ви вважаєте, більшість людей в сучасному суспільстві – це «чесні» або «цинічні» актори?. Які з ролей мають найменшу рольову дистанцію?

6. Навидить приклади різних типів стигмації в повсякденному житті. Які функції та дисфункції може мати стигма?

7. За допомогою прикладів пояснить значення принципів, при порушенні яких безпосередня інтеракція обмежується або стає неможливою.

8. Наведіть приклади використання фреймів в процесі взаємодії.

9. Приведіть приклади переключення та фабрикації фреймів, які може використовувати дитина при спілкуванні с батьками та вчителями, лікар та пацієнт, закохані, директор підприємства та його підлеглі…

Тема № 2.5 «Інтелектуальне коріння теорії обміну»

1. Возьмите по выбору какую-то ситуацию взаимодействия и рассмотрите её с помощью принципов утилитаризма, а потом с помощью уже модифицированных теорией обмена принципов.

Примеры ситуаций: мать записывает сына в спортивную секцию, девушка приглашает друзей на день рождения, мужчина переводит старушку через дорогу, студент сдает экзамен преподавателю, юноша покупает девушке цветы, мужчина уступает место в метро беременной женщине, подруга уговаривает подругу сделать татуировку и проколоть язык; подростки грабят квартиру соседей...

2. Приведите примеры институциализованных образцов взаимодействия, которые закрепляют процессы обмена в обществе.

3. На примере покажите, как происходит дифференциация социальных групп по шкале власти, по престижу и по привилегиям в зависимости от их доступа к ценностям, которые можно обменивать.

4. Есть ли в нашем современном обществе системы обмена, напоминающие «Кольцо Кула»? Какие функции они выполняют? Так ли они устойчивы?

5. Приведите примеры символического обмена, в которые Вы вступаете.

6. Поясните, как групповая принадлежность может влиять на поведение актора, совершающего обмен с другими.

7. Поясните, как социальный порядок может увеличивать или уменьшать издержки акторов, вступающих в обмен.

8. Приведите пример демонстрирующий, что распределение более дефицитных и ценных ресурсов регулируется определенными нормами и ценностями, а избыточные и не ценные - не имеют таких норм.

9. Как Вы понимаете норму взаимности? Придерживаетесь ли Вы её и почему?

10. Обманывали ли мореплаватели туземцев, обменивая стеклянные бусы на золотые слитки?

11. Приведите примеры обоюдного, одностороннего, непосредственного и косвенного обмена.

12. На конкретном примере покажите невозможность переноса принципов бихевиоризма Скиннера для объяснения поведения человека. С чем это связано?

13. Г.Беккер, не претендуя на исчерпывающий анализ, выделяет три основных значения понятия взаимодействия.

а) Взаимодействие как взаимовлияние индивидов, когда предполагается, что поведение индивида представляет собой непосредственную реакцию на поведение другого. В простейшем виде эта точка зрения концептуализируется в модели «стимул ‑ реакция». Взаимодействие, рассматриваемое подобным образом, носит почти автоматический характер, реакция на поведение другого предетерминирована, «неизбежна» и «внеличностна». б) Взаимодействие, предполагающее опосредствующую роль символов. Здесь речь идет о так называемом символическом взаимодействии. Этот подход подчеркивает существеннейшее различие в поведении животного и человека. Символизация предполагает новый уровень переживания наличия другого. Взаимодействие отождествляется здесь с коммуникацией (в особенности подчеркивается роль лингвистической коммуникации). Согласно этой точке зрения взаимное влияние никогда не бывает прямым, оно всегда подвержено некоторой промежуточной трансформации, т.е. стимул всегда интерпретируется.

в) Взаимодействие как Self-process. В этой концепции утверждается, что индивид не только находится в постоянном взаимодействии (коммуникации) с другими, но и постоянно взаимодействует с самим собой. Согласно этой точке зрения мышление есть процесс взаимодействия ‑ индивид сообщается сам с собой «из перспективы другого».

Подумайте, какое из понятий взаимодействия соответствует теории символического интеракционизма Мида и Блумера, какое больше подходит Морено и Гофману, а какое теории обмена Хоманса и Блау? Обоснуйте свой ответ.

Тема № 2.6

«. Дж.Хоманс: елементарна соціальна поведінка як обмін»

1. Поясніть значення терміну «психологічний редукціонизм».

2. За якими напрямками Дж. Хоманс критикував теорію Е.Дюркгайма?

3. Порівняйте погляди на процес обміну Леві-Стросса та Хоманса.

4. Що таке «абстракції першого порядку» та «абстракції другого порядку»? Як Ви вважаєте, якщо поділити соціологічні категорії таким чином, то до якого типу належать поняття: соціальна група, культура, держава, норма, цінність, гроші, статус, соціальний інститут, гнів, родина, знак, символ, дія, нагорода, успіх, дохід, цінність, стимул?

5. Наведіть власні приклади понять, які можливо віднести до «абстракцій першого» або «абстракцій другого порядку» за Хомансом.

6. На прикладах учбового класу, студентської групи або загінну літнього табору перевірте, чи підтверджуються ствердження Хоманса стосовно групової взаємодії.

7. Пояснить, чому на Вашу думку члени соціальних груп, які мають високий або низький статус в складі групи найменш схильні до конформних вчинків? Чому члени групи с середніми рангами найбільш схильні до конформізму?

8. Як Ви вважаєте, за допомогою яких показників можливо виявити ранг людини в групі?

9. На прикладах пояснить сутність основних постулатів Хоманса.

10. За допомогою постулатів Хоманса поясніть такі соціальні явища, як використання влади та авторитету, співпраця, конформізм, змагання, статус, виникнення стратифікації.

11. Використовуючи постулати Хоманса опишіть наступні види взаємодії: прийом на роботу, вибір туристичної путівки на відпочинок в туристичному бюро, взаємодопомога батьків та дітей, взаємодія чоловіка та жінки з приводу розподілу сімейних обов’язків, конфлікт друзів, сварка колег, помста одного сусіда другому, прийом у лікаря, пропонування одружитися…

12. Використовуючи пояснення Хоманса щодо виникнення соціальних інститутів пояснити цей процес на прикладі інституту школи, лікарні, шлюбу, армії, готелю, крамниці, банку…

13. Описати за допомогою теорії раціонального вибору(аксіом Хоманса) явище корупції, явище освіти, явище дружби, явище шлюбу, явище театру, явище поліції…

Тема № 2.7 «Теорія інтеграційного обміну Пітера Блау.»

1. Навести приклади власних опосередкованих взаємодій з будь-який групою або суспільством в цілому, які виникають завдяки «ціннісному консенсусу» за П.Блау.

2. Навести приклади чотирьох типів цінностей за Блау

3. Порівняйте економічний обмін (угода) та соціальну взаємодію. Чи є між ними подібності та чим вони різняться?

4. Почему очень часто официально прикрепленный наставник на рабочем месте не выполняет возложенные на него обязанности по оказанию консультацій новичку? Как решить эту проблему?

5. Привести несколько примеров опосредованного обмена между сообществом и индивидом, заменяющего обмен между индивидами.

6. Опишіть основні ресурси обміну студента, ректора, відомого співака, жебрака, дитини...

7. Проаналізувати обмінні процеси на прикладі родини та інституту освіти.

8. Пояснити роль соціальних інститутів в процесах обміну.

9. Навести приклади ефективних та неефективних процесів обміну в основних сферах життєдіяльності українського суспільства.

Тема № 2.8 «Подальший розвиток теорії обміну в теорії раціонального вибору, роботах р.Емерсона та теорії мереж р.Берта.»

1. Привести пример того, как комбинация индивидуальных действий сказывается на по­ведении системы (механізм зчеплення, або процес, за допомогою якого «окремі індивідуальні дії поєднуються, породжуючи соціальний результат».).

2. Пояснить на прикладі дію принципу тимчасових витрат.

3. Поясните, каким образом система ограничивает установки действующих субъектов (переход от макро- к микроуровню).

4. Приведите пример овоздействие индивидуальных действий на другие индивидуальные действия.

5. Дайте определение доверия и поясните его связь с рисками

6. Навести приклади дії біопродуктивного парадоксу норм в вашому житті.

7. Як Ви вважаєте, чи маєте Ви соціальний капітал? В які ресурси може перетворюватися соціальний капітал?

8. Визначте поняття «влада» та «залежність» використовуючи теорію обміну Еріксона.

9. Наведить приклад «мережі обміну» за Еріксоном.

10. Надати загальну характеристику теорії мереж та пояснити її принципи.

Тема № 2.9

«Феноменология та етнометодологія. Социология знання П.Бергера та Т.Лукмана. Структуралистский конструктивизм П.Бурдье.»

1. 11 сентября 2001 года Америка подверглась беспрецедентным террористическим атакам. Однако восприняты они были далеко не однозначно: в одних регионах мира люди выражали боль и скорбь, а в других – откровенно радовались случившемуся. Как Вы это объясните с позиций феноменологической социологии? Можно ли терроризм победить только силовыми и экономическими акциями? Что по Вашему нужно предпринять, чтобы в мире постепенно формировались более толерантные отношения между многочисленными «Мы» и «Они»?

2. Сегодня и в мире обострились национальные конфликты. В чем Вы видите основные причины тому? Аргументируйте Ваш ответ с позиций конфликтной и феноменологической парадигм.

3. Не приходилось ли Вам сталкиваться со следующей ситуацией. В школе у Вас был очень близкий друг (подруга). Вы понимали друг друга без слов, могли часами быть вместе. Но по окончании школы ваши пути разошлись. И вот через 2-3 года Вы неожиданно встречаетесь вновь. Однако после радости встречи Вы вдруг неожиданно для себя замечаете, что говорить-то Вам не о чем. Как Вы это объясните? Используйте положения феноменологической социологии.

4. Как Вы объясните тот факт, что люди склонны к неоднократному переписыванию исторических событий и даже к подделке религиозных документов? Можно ли вообще создать учебник истории такого качества, что он будет востребован во все времена?

5. В чем Вы видите причины кризиса социальной реальности, который возник сегодня у многих украинцев?

6. В начале нашего столетия резко обострились конфликты между развитыми и развивающимися странами. В чем причины тому? Выскажите Ваши соображения с учетом постулатов конфликтной и феноменологической парадигм.

7. Согласно этнометодологическим исследованиям, в рамках одной конкретной культуры методы организации функционирования делового мира в принципе не отличаются от социальных практик повседневной деятельности. Насколько, по Вашему мнению, стабильные культурные образцы взаимодействия украинцев, сформировавшиеся на повседневном уровне, имеющие налет традиционности и тоталитаризма, влияют на процессы демократизации жизни в стране? Есть мнение, что нам не хватает «хороших» законов. А может быть нам прежде всего не хватает более рациональных, более демократических моделей взаимодействия в обыденной жизни?

8. В Верховной Раде с небольшой периодичностью возникают дебаты о телерекламе. При этом, как правило, возникают предложения по её ограничению. Почему же украинцые в своем большинстве негативно относятся к рекламе?

9. Социологи используют понятие «сегментированная личность» для обозначения того, у кого развился набор различных несогласованных социальных ролей и способов поведения. Как Вы считаете, этот тип личности обусловлен психологическими факторами или он формируется в локальном социокультурном контексте? Где чаще встречаются сегментированные личности: на селе или в городе?

10. Как было отмечено в начале темы, Бурдье в начале своей научной карьеры увлекался творчеством К. Маркса, затем отошел от него, а отдельные положения марксизма подверг острой критике. В частности, Бурдье в весьма резких тонах высказал своё несогласие с интерпретацией Марксом классов. Эта критика была осуществлена Бурдье с позиций его теории структуралистского конструктивизма. Как Вы полагаете, с чем Бурдье мог столь резко не согласиться с Марксом по поводу его видения классов?

Что же из себя могут представлять классы, по Бурдье? Сравните интерпретации классов этими и другими социологов.

(Проверить себя по этим вопросам Вы можете, обратившись к первоисточнику: Бурдье П. Социология политики. М.: Socio–Logos, 1993, раздел: «Социальное пространство и генезис “классов”»).

11. Как влияет капитал и его структура на политические позиции индивида? Бурдье пишет: «Интерес или безразличие к политике можно было бы понять лучше, если бы мы умели видеть, что тяга к использованию политической «власти» (власти избирать, рассуждать о политике, заниматься политикой) находиться в зависимости от реальности получения этой власти, а безразличие к ней, если угодно, есть лишь демонстрация бессилия».

Как бы Вы прокомментировали это высказывание, постулирующее связь между безразличием и неспособностью? Можно ли его, по Вашему мнению, экстраполировать на украинские политические реалии?

12. Бурдье замечает, что характер оппозиции во Франции зависит, прежде всего, от социального капитала: высшие слои апеллируют к общественности, рабочие и служащие рассчитывают на забастовку, ремесленники и мелкие коммерсанты – прибегают к манифестациям.

Характерно ли это утверждения для Украины? Какие другие социальные факторы способствуют участию людей в протестных движениях и в каких?

Тема № 2.10 «Теорія структурації е.Гіденса. Сінергетика, постструктуралізм та постмодерн в соціологічних теоріях.»

1. Коли Гидденс пише про сучасність, він має на увазі, передусім, сучасність західного суспільства. А що Ви могли б сказати про сучасність суспільства українського? У чому її своєрідність, особливості порівняно з сучасністю західного суспільства?

2. Ще нещодавно - двадцять - тридцять років тому - українці (тоді «радянські люди») збиралися разом, щоб відмітити те або інше державне або сімейне свято. Особливо це було характерно для зустрічей родичів. У цьому, зокрема, проявлявся рутинний характер соціального життя того часу. Зараз подібного типу зустрічі відбуваються все рідше. Як Ви вважаєте, чому? Що сприяло «дерутинизації» цих соціальних практик?

3. М. Вебер ще задовго до Гідденса писав про «рутинизації», маючи на увазі, що діяльність бюрократії є формою рутинної поведінки. Чи не піддався відтоді «дерутинизації» сам рутинний характер бюрократичної діяльності? У разі позитивної відповіді, покажіть різницю між бюрократією традиційного і сучасного суспільств.

4. Чим принципово відрізняються теорії постструктурализма від класичних і модерністських теорій? Чи можна за допомогою теорій постструктурализма аналізувати реалії українського суспільства? Як Ви відноситеся до постулату Фуко про взаємозв'язок форм знання і владарювання? Приведіть Ваші аргументи, ґрунтуючись на історичних даних.

5. Що стоїть за постулатом Же. Дерриди про «смерть Автора»? Які аргументи наводить учений для його обґрунтування? Як ця ідея перекликається з переконаннями сінергетиків про «смутну» картину світу?

6. Одна з основних характеристик постмодерну проявляється в стиранні уявлень про нормативність і девіацію. Паралельно затверджується плюралізм субкультур, ідеологій стилів життя. Усе більше число людей починає відноситися до них толерантно. Як Ви вважаєте, чи збережеться цей новітній умонастрій на досить великий період часу?

7. Що стоїть за висловленою фразою Бодрийяра про «кінець соціального»? Які аргументи наводить соціолог для обґрунтування такої радикальної тези? Чи може, на вашу думку, суспільство бути «несоціальним»?

9.Наведіть приклади симуляції і симулякрів, що грають значущу роль в житті сучасного студента.