3. Тематичні геологічні зйомки як основа для створення карт

Тематична геологічна зйомка – це комплекс польових геологічних досліджень, вироблюваних з метою складання геологічних карт і виявлення перспектив територій відносно корисних копалини.

Тематична геологічна зйомка полягає у вивченні природних і штучних оголень (виходів на поверхню) та гірських порід (визначення їх складу, походження, віку, форм залягання) і наступному нанесенні їх на топографічну карту.

Характер досліджень залежить від масштабу зйомки. Розрізняють такі тематичні геологічні зйомки:

1) Дрібномасштабна (1:1000000, 1:500000) виробляється шляхом спостережень уздовж окремих ходів (маршрутів) що направляються по найбільш голих ділянках. Результати зйомки доповнюються геологічним дешифруванням аерофотознімків.

2) Середньомасштабна (1:200000, 1:100000). Характеризується площадковими дослідженнями, що супроводжуються проходкою канав, шурфів, бурових свердловин і геологічним дешифруванням аерофотознімків. Пошуки ведуться комплексно на всі види корисних копалини.

3) Великомасштабна (1:50000, 1:25000). Намічаються ділянки можливих родовищ корисних копалини, на яких ведуться подальші детальні пошукові і розвідувальні роботи, і дається первинна оцінка виявлених корисних копалини. У великомасштабній зйомці застосовуються геофізичні і геохімічні методи і геологічне дешифрування аерофотознімків

4) Детальна (1:10000 і більше) виробляється на площі родовищ корисних копалини, а також в районах інженерно-геологічних досліджень і досліджень по водопостачанню і меліорації. Зйомка супроводиться складанням великої кількості розрізів, погоризонтних планів і зарисовок, моделей і блок-діаграм.

4. Тематичні гідрологічні зйомки як основа для створення карт

Тематична гідрологічна зйомка – це вид науково-виробничих досліджень, які включають комплекс польових і камеральних робіт, що виконуються з метою вивчення і картування підземних вод, їх природних колекторів і басейнів, а також порід зони аерації.

Гідрологічну зйомку проводять або на готовій геологічній основі, або одночасно з геологічною зйомкою, що більш ефективно і доцільно – в цьому випадку вона носить назву комплексна геолого-гідрологічна зйомка.

За масштабом (або детальністю) гідрологічні зйомки поділяються на:

1) Дрібномасштабні ( 1: 1 000 000 – 1: 500 000 ). Проводяться в невивчених і слабо вивчених великих регіонах для встановлення їх загальних гідрогеологічних особливостей.

2) Середньомасштабні ( 1: 200 000 – 1: 100 000 ). Також виконуються з метою оцінки загальних гідрогеологічних умов, але коло питань, що підлягають вивченню суттєво розширюється: пошуки підземних вод з різною метою, перспективність окремих ділянок, роль різних факторів в формуванні підземних вод і їх участь в геологічних процесах, водоносність порід, якість та режим підземних вод. Глибина картування звичайно не перевищує 100 – 200 м.

3) Великомасштабні ( 1: 50 000 – 25 000 ). Проводяться для вирішення спеціальних практичних завдань: вибору ділянки водозабору, виявлення складу і запасів підземних вод, вивчення обводнення родовища або ділянки майбутнього будівництва та ін. Картування, як правило, проводять до глибини першого від поверхні землі продуктивного водоносного горизонту.