1.3 Розрахунок кількості устаткування на дільниці і коефіцієнта його завантаження.

Потрібну кількість верстатів розраховуємо виходячи з трудомісткості обробки річного приведеного випуску на кожній операції.

Розрахунок кількості верстатів С_расч на кожній операції визначається по формулі:

Дробову розрахункову кількість округляємо до цілого у більшу сторону, у такий спосіб одержуємо прийняту кількість верстатів С_пр=1 шт .

Коефіцієнт завантаження устаткування К_з по операціях визначається по формулі:

Середній коефіцієнт завантаження устаткування по дільницям визначається по формулі

Оптимальне його значення повинно бути рівним 0,8…0,85.

Результати розрахунків потрібної кількості устаткування на дільниці приводимо в таблиці 2

Таблиця 2 Розрахунок кількості устаткування на дільниці

Номер Операції	Тип і модель верстата	ВПпр, шт	Fд, год	Тшк, хв	Срас, шт	Спр, шт	Кз
1	Токарна з ЧПУ 16К20Ф3	64000	4015	3	0,7	1	0,7
2	Токарна з ЧПУ 16К20Ф3	64000	4015	3	0,9	1	0,9
3	Вертикально-фрезерна 6Р13	64000	4015	5	1,3	1	1,3
4	Внутрішліфувальна 3К228В	64000	4015	5	1,3	1	1,3
5	Круглошліфувальна 3М131	64000	4015	4	0,9	1	0,9
Разом				20	5,1	5	5,1

Висновок: устаткування на дільниці завантажене, щоб зменшити навантаження потрібно збільшити кількість станків.

1.4 Характеристика основні фонди дільниці і проведення подальших розрахунків визначаємо їх потужність, вартість і габаритні розміри. Результати розрахунків зручно звести в таблицю 3.

Витрати на транспортування і монтаж верстатів приймаємо в середньому 10-15% від оптової ціни. Оптові ціни на верстати вибираємо по прайс-листам каталогів цін на верстатну продукцію.

1.5 Визначення кількості виробничих робочих, їхньої середньої кваліфікації і продуктивності праці.(Таблиця характеристика виробничого устаткування ст. )

1.5.1 Аналіз можливості багатоверстатного обслуговування.

Багатоверстатне обслуговування забезпечує скорочення чисельності виробничих робочих, ріст продуктивності праці.

Багатоверстатне обслуговування застосовується на верстатах з досить високим рівнем автоматизації. Найкращі можливості є при наявності декількох однакових верстатів, що виконують одну і ту саму операцію, тобто верстатів-дублерів.

Кількість верстатів-дублерів, що може обслуговувати один робітник С_м, визначається виходячи зі співвідношення машинно-автоматичного і ручного часу по формулі:

де Т_маш – машино-автоматичний час, хв..

Т_руч – час виконання ручних прийомів, а також час на спостереження за робочою верстатів і на переходи від верстата до верстата, що може бути прийнято 0,1-0,8 хв.

С_м приймається шляхом округлення розрахункового значення за меншу сторону з врахуванням фактичної кількості верстатів на даній операції і рівномірного розподілу роботи між робітниками.

Для верстата з ЧПУ:

де Т_ВУ – допоміжний час на установку і зняття деталі, хв..

Т_ВУ­ і Т_МВ – необхідно брати з розділу дипломного проекту “Розрахунок режимів різання і норм часу “.

Де Т_м.в. – машино-допоміжний час, хв.

1.5.2 Визначення кількості виробничих робітників і їхнього кваліфікації. Розрахунок чисельності виробничих робітників Ч_Прасч виконується по кожній професії і розряду, виходячи з річної трудомісткості робіт.

де F_др – дійсний річний фонд часу виробничого робітника, у годинах.

Пр – плановані невиходи з поважної причини, приймаємо 10-12%. Результати зводимо в таблицю 4.

Таблиця 3 Визначення чисельності виробничих робітничих робітників

№ операції	Професія робітника	Тариф, розряд	Тшк , хв	ВПпр, шт	Fдр, год	См, шт	Чп.рас, люд	Чп.рас, прийнята	в т.ч. по змінах
									1 зм	2 зм
1	Токар	1,35	3	64000	2008	2	0,8	1	1	1
2	Токар	1,35	3	64000	2008	5	0,3	1	1	1
3	Фрезерувальник	1,35	5	64000	2008	6	0,3	1	1	1
4	Шліфувальник	1,5	5	64000	2008	4	0,4	1	1	1
5	Шліфувальник	1,5	4	64000	2008	1	2,1	2	2	2
Разом		7,05	20			18	2,8	6	6	6

Середній розряд робітників (Р_ср.) визначається по формулі:

де Р₁ – розряд робітників;

Ч_пі – чисельність робітників і-го розряду.

1.5.3 Розрахунок продуктивності праці виробничих робітників. Продуктивність праці (П_пр) дільниці в нормо-годинах на одного робітника:

Далі використовується аналіз отриманого показника вироблення на одного робітника шляхом зіставлення його з плановим фондом часу одного робітника в році. Якщо показник продуктивності праці низький, формулюється головна мета – забезпечити зріст продуктивності праці не менше ніж на 5-10%. Рішення задачі виконується методом цільового керування на основі побудови дерева цілей, що дозволяє представити повну картину взаємозв’язків конкретних задач, що вирішують дану проблему.

1.6 Розрахунок чисельності допоміжних робітників. Число допоміжних робітників на дільниці Ч_всп залежить від характеру й обсягу виконуваних робіт і визначається:

1. По робочих місцях (Ч_всп) розраховується чисельність транспортних робітників, комірників складів і ІРК:

де М_обсл – число робочих місць, що обслуговуються;

К₁ – коефіцієнт. Що враховує планові невиходи з поважної причини (К₁=1,1);

К_см – число робочих змін.

2. По нормах обслуговування (Ч_всп) розраховується чисельність наладчиків, контролерів ОТК, прибиральниць виробничих приміщень:

де О – обсяг робіт на дільниці, Н_обсл – норма обслуговування береться в тих же одиницях, що й обсяг робіт.

Для визначення чисельності наладчиків норма обслуговування на одного наладчика: 6-14 верстатів-автоматів і спеціальних верстатів, і 12-20 верстатів універсальних. Для розрахунку контролерів ОТК дрібних деталей приймаємо одного на 10 основних робітників і для середніх деталей – одного контролера на 25 робітників. Норма на одного прибиральника – 300 площі. Потім складається відомість допоміжних робітників дільниці.

Таблиця 4

Найменування професій	Кількість людей	Розряд
Наладчик устаткування	1	4
Контролер ОТК	1	4
Прибиральниця	1