
- •1. Сучасна хімія - настільки велика область природознавства, що багато її розділи по суті являють собою самостійні, хоча і тісно взаємозалежні наукові дисципліни.
- •Класифікація
- •Перший закон термодинаміки
- •Наслідки закону Гесса
- •Чинники, що впливають на швидкість хімічної реакції
- •Гетерогенний каталіз
- •21. Оборотні і необоротні реакції , типи реакцій хімічних .
- •Константа рівноваги:
- •Значення розчинів
1. Сучасна хімія - настільки велика область природознавства, що багато її розділи по суті являють собою самостійні, хоча і тісно взаємозалежні наукові дисципліни.
За ознакою досліджуваних об'єктів (речовин) хімію прийнято поділяти на неорганічну і органічну. Поясненням сутності хімічних явищ і встановленням їх загальних закономірностей на основі фізичних принципів і експериментальних даних займається фізична хімія, що включає квантову хімію, електрохімії, хімічну термодинаміку, хімічну кінетику. Самостійними розділами є також аналітична і колоїдна хімія (див. нижче перелік розділів).
Під впливом НТП різко зменшилась частка добувної промисловості й зросла роль обробної; базові галузі поступились машинобудуванню, хімії, електротехниці (пріоритетний розвиток одержали електроніка, біотехніка, робототехніка).
2. Хімі́чний елеме́нт — тип (вид, сорт) атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому.
Прості́ речови́ни — речовини, молекули яких складаються з атомів одного і того самого хімічного елементу.
А́том — найменша, електронейтральна, хімічнонеподільна частинка хімічного елемента. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою хмарою негативно заряджених електронів.
Моле́кула — здатна до самостійного існування частинка простої або складної речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою.
Моль — одиниця кількості речовини в системі СІ. Позначається моль, Mol. Інша назва — грам-молекула.
Атомна маса (ma), є масою одного атома ізотопу, вираженою в атомних одиницях маси, а.о.м., в яких ізотоп вуглець-12 має атомну масу, яка точно дорівнює 12
Молекуля́рна маса — маса молекули, виражена в атомних одиницях маси. Дорівнює сумі мас усіх атомів, що входять в дану молекулу. За молекулярну масу часто беруть середню масу молекули з урахуванням ізотопного складу всіх елементів, що утворюють хімічну сполуку.
3. Закон збереження енергії - закон, який стверджує, що повна енергія в ізольованих системах не змінюється з часом. Проте енергія може перетворюватися з одного виду в інший. У термодинаміці закон збереження енергії відомий також під назвою першого закону термодинаміки. Закон збереження енергії є, мабуть, найважливішим із законів збереження, які застосовуються в фізиці.
Зако́н збере́ження ма́си стверджує, що у замкненій системі сумарна маса всіх речовин зберігається, незважаючи на будь-які внутрішні процеси. Цей закон працює лише у класичній фізиці, коли релетивістські ефекти невеликі. Закон збереження маси справедливий для будь-яких хімічних перетворень у замкненій системі, але при ядерних перетвореннях він набирає специфічних рис.
Постійність складу закон , один з основних законів хімії: кожна певна хімічна сполука, незалежно від способу його здобуття, складається з одних і тих же елементів, причому стосунки їх мас постійні, а відносні кількості їх атомів виражаються цілими числами.
Закон
еквівалентів — маси речовин,
які вступають у реакцію та
утворюються після неї, пропорційні
їхнім еквівалентам.
4.
Хімічний
еквівалент речовини
- атомна маса, розділена на ціле число,
яке визначається зарядом йона цієї
речовини при електролізі.
Наприклад, мідь має атомну масу
69,72 а.о.м, а в електроліті йони
міді Cu2+ мають заряд +2, тож хімічний
еквівалент міді
Еквівалентна маса - це маса такої кількості хімічного елемента, яка вступає в з'єднання з одним молем атомів водню, або витісняє така ж кількість атомів водню в реакціях заміщення.
Еквівалентним об’ємом називають об’єм, який займає в даних умовах 1 еквівалент деякої досліджуваної речовини. Наприклад, при н.у. еквівалентний об’єм водню рівний 11,2 л, еквіввалентний об’єм кисню рівний 5,6 л.
5. Молярна маса – маса одного моля даної речовини в грамах. Молярну масу вимірюють в грамах на моль ( г/моль ). Чисельно вона дорівнює молекулярній масі тієї або іншоїречовини.
Молярний об'єм — об'єм, що його займає 1 моль речовини.
Vν = V/ν,
де V - об'єм, ν - кількість речовини
Зако́н Авога́дро — однакові об'єми будь-яких газів при однаковому тиску і температурі містять однакову кількість молекул.
–рівняння
Клапейрона
6. Неоргані́чна сполу́ка — хімічна сполука, яка не містить атомів Карбону, хімічно пов'язаних з атомами Гідрогену.