3. Філософія як світогляд:

а) основні фі лософські проблеми та їх специфіка;

б)основне питання філософії

а) Основні філософські питання: А. Камю - питання про сенс життя людини; Бердяєв-проблема свободи людини, її сутності, природи; Е. Кант - що я можу знати?що я можу робити?на що я можу сподіватися?що таке людина?;К. Ясперс-той, в якості того я себе снаю, не є я сам. специфіка філософських проблем. На відміну від науки, де питання і проблеми знаходять остаточне рішення в обмежений час, філософські питання, що стосуються сутності людини, її призначення, вибору духовної цінності, не піддаються остаточному вирішенню.

б) найпоширенішим було питання, сформульоване Енгельсом: «Велике основне питання усієї, в особливості новітньої філософії, є питання про відношення мислення до буття, духу до природи, ідеального до матеріального». Такий підхід до формулювання основного питання філософії базується на фундаментальних фактах людського буття: існують явища матеріальні і духовні. В цьому питання Енгельс виділяє дві основні сторони: перша-що є первісним: матеріальне чи духовне начало - що лежить в основі світу. Відповідно до цього існують дві відповіді 1)матеріалізм як вчення, яке вважає, що першопричиною, основою світу виступає матеріальне начало, буття, природа. Найбільш завершена форма різних матеріалістичних вчень-діалектичний матеріалізм;2)ті філософи, які вважали, що основою світу є ідея, дух,ідеальне, називались ідеалістами. (обєктивний (існування духу незалежно, поза свідомістю людини)та субєктивний(залежність від свідомості людини)ідеалізм). Дуалізм-основу світу скаладають паралельно матеріальне і духовне начала.Плюралізм-основу світу складають безліч монад, які лежать в основі духовного начала. Друга - проблема пізнання світу: наскільки наші думки про світ відповідають самому світу. Філософи вважають, що людина здатна пізнавати світ(оптимістичний варіант); скептицизм - піддіється сумніву можливість пізнання обєктивного світу;агностицизм - заперечення можливості пізнання сутності речей та закономірностей.

4. Філософія в системі культури:

а) співвідношення філософії, науки та мистецтва;

б) охарактеризувати основні функції філософії.

а) Проблема співвідношення науки і філософії визначалася по різному. Філософія - наука про науки. Пізніше, ф.-це ірраціональний спосіб осягнення дійсності. Вона вільна від закономірностей. Кожна наука розглядає не світ у цілому, а лише його фрагмент, певну сторону. В області ж філософії досліджуються світоглядні проблеми буття. Якщо наукові знання втілюються в нових механізмах, в більш ефективних технологічних процесах, то філософія виступає для людини як вічна проблема пошуку відповіді на питання проблеми буття і смислу існування. В науці завжди мається певна фундаментальна теорія-парадигма, яку приймають усі вчені, що працюють у даній області, у філософії ніколи не було єдиної парадигми. Для неї характерний плюралізм систем, течій, шкіл. Ще одна риса зближує філософію з мистецтвом. Вони носять особистісний і суб’єктивний характер. Завжди на творах і філософа і митця лежить відбиток їх особистості.Хоча в дійсності художня творчість, створення художніх образів не є характерним для філософії, це зовсім не означає, що філософія не використовує символи, метафори, образи. Вони досить розповсюджені і в філософських текстах, але зміст філософії складається не з художніх образів чи переживань, а з філософських ідей.

б) Основні функції філософії: світоглядно-регулятивна: саме на філософію покладена мета сформувати світогляд людини, її ставлення до світу. Формування світогляду людини відбувається під впливом конкретних, різноманітних життєвих обставин. Методологічна: різні науки використовують свої методи пізнання, але саме філософія пропонує свої принципи пізнавальної діяльності.Відіграє велику роль у формуванні наукових теорій.Загальнокультурна: філософія здійснює загальнокультурний синтез, інтегруючи усі види людського досвіду і формуючи на цій основі культурні універсалії-категорії і цінності. Психотерапевтична: в умовах сучасної суспільної кризи філософ-психіатр Франкл розробив вчення, яке одержало назву йоготерапія, завдання якої він вбачав у тому, щоб долати страждання в умовах втрати смислу життя. Гуманістична: філософія має потужний гуманістичний потенціал, утверджуючи людину як найвищу цінність світу. Теоретико-пізнавальна: будь-яка філософія, незалежно від її спрямування і сутності – це форма пізнання, пошук істини, спроба проникнути у світ речей, ідей і явищ. Таким чином, філософія розвиває теоретичне мислення, пізнавальні можливості людини. Критична: в ході складного і суперечливого процесу пізнання важливу роль відіграє сумнів. Ще з часів античності принцип «піддавай усе сумніву» свідчить про важливість критичного підходу.