
- •Характеристика світогляду:
- •Історичні типи світогляду:
- •Філософія як світогляд:
- •Філософія в системі культури:
- •Досократівський період античної філософії:
- •Філософські погляди Сократа:
- •Вчення Платона:
- •Філософські погляди Аристотеля:
- •Філософія иізньоантичного періоду:
- •Філософія Середньовіччя:
- •Філософія епохи Відродження:
- •Філософія Нового часу:
- •Філософія Нового часу:
- •Філософські погляди і.Канга:
- •Філософські погляди г.Гегеля:
- •Філософські погляди л.Фейєрбаха:
- •Філософія марксизму:
- •Філософська думка в Україні:
- •Філософська думка в Україні:
- •Філософські погляди Григорія Сковороди:
- •Філософія життя:
- •Філософія екзистенціалізму:
- •Філософська герменевтика:
- •Філософія позитивізму та постпозитивізму:
- •Категорії діалектики: причина та наслідок:
- •Категорії діалектики: необхідність і випадковість:
- •Категорії діалектики: можливість та дійсність:
- •Закони діалектики. Закон кількісних та якісних змін:
- •Закони діалектики. Закон єдності га боротьби протилежностей:
- •Закони діалектики. Закон заперечення заперечення:
- •Сутність пізнавального процесу:
- •Сутність пізнавального процесу:
- •34Людина як предмет філософського осмислення:
- •36Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •37Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •38Суспільна свідомість:
- •39Основні категорії етики: добро та зло:
- •40Основні категорії етики: свобода та відповідальність:
Характеристика світогляду:
а) поняття світогляду: структура світогляду;
б) основні світоглядні питання.
а) СВІТОГЛЯД – ЦЕ СУКУПНІСТЬ поглядів, принципів, оцінок, які визначають цілісне уявлення про світ , місце людини в ньому, розуміння та оцінку людиною сенсу свого життя та діяльності.це сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних орієнтацій, переконань, ідеалів.
б)структура світогляду:пізнавальний-це узагальнене знання про світ,картину світу;ціннісно-нормативний-цінності, тобто поширені у суспільстві уявлення про основні життєві цілі та способи їх досягнення,ідеали,норми;емоційно-вольовий-особисті переконання, вірування, що спонукають людину до дії. Основне питання світогляду-питання про відношення людини і світу.Внаслідок тривалого усвідомлення зв’язку між людиною та світом зароджується світоглядна потреба, а з нею - первісний світогляд. Рівень узагальнення первісної свідомості був невисоким, переважала емоційно-психологічна сфера світогляду, тобто світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання. І для людства взагалі, і для окремої людини характерне прагнення визначити, що таке світ, яким він є і яким він повинен бути. Спочатку таке уявлення про світ було виражене більше на рівні чуттєвого сприйняття, ніж за допомогою раціонального мислення. Відбувалась фіксація взаємозв’язку процесів та явищ, їх тотожність та різниця між ними. З появою понятійного рівня осягнення світу, формується світогляд, здатний розкрити закономірності й сутність явищ та процесів. Світогляд набуває характеру раціонального, теоретичного світорозуміння. Саме його і репрезентує філософія.
Історичні типи світогляду:
а) історичні форми світогляду;
б)специфіка філософії як форми світогляду
а) три типи світогляду: міф, релігія, філософія і наука. Історично першою спробою в умовах первісного суспільства дати відповідь на питання про світ в цілому був міф-духовний регулятор життя родового суспільства. Релігія, що виступає другим історичним типом світогляду, базується на вірі в Бога, виокремлюється надприродне начало, що стоїть над світом. Філософія і наука - типи світогляду, які дають відповідь про світ в цілому (в площині світогляду).Філософія - це певний тип світогляду
б) термін «філософія» в перекладі з гр. означає любов до мудрості. Філософія – теоретично сформульований світогляд, система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, виявлення різноманітних форм відношення людини до світу. Філософія відрізняється від інших форм світогляду не стільки предметом, скільки способом осмислення світоглядних проблем, ступенем їх інтелектуальної роздробленості, тому мова філософії – поняття, категорії. Вона будує свої висновки на логіці і доказі. Специфіку філософії як форми світогляду можна подати через рівні світогляду: життєво-повсякденний(ті уявлення, знання, які формуються стихійно і базуються на здоровому глузді (життєва філософія); теоретичний - відрізняється глибокою систематизацією, цілісністю, продуманістю та обгрунтованістю.