
- •1. Поняття та види робочого часу
- •2. Правове регулювання неповного і скороченого робочого часу
- •3. Правове регулювання надурочних робіт
- •4. Режим робочого часу:поняття,види.
- •5. Спеціальні режими робочого дня.
- •6. Поняття та види часу відпочинку за трудовим правом
- •7.Правове регулювання перерви протягом робочого дня.Щоденний і щотижневий відпочинок.
- •8. Порядок залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні
- •9. Поняття та види відпусток.
- •10. Щорічна основна відпустка
- •11. Додаткові щорічні відпустки: види, підстави надання та тривалість
- •12.Порядок надання щорічних відпусток. Перенесення щорічної відпустки.
- •13. Додаткові відпустки працівникам у зв’язку з навчанням
- •14. Інші види щорічних відпусток.
- •15. Соціальні відпустки
- •16. Відпустки без збереження заробітної плати
- •17. Заробітна плата: поняття, структура, джерела виплати.
- •18. Тарифна система та системи оплати праці
- •19. Державне регулювання оплати праці.
- •20. Мінімальна заробітна плата: поняття, зміст, правове регулювання.
- •21. Договірне регулювання заробітної плати.
- •22. Гарантійні та компенсаційні виплати за трудовим правом.
- •23. Гарантії права працівників на оплату праці та обмеження утримань із заробітної плати
- •24. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •25. Заохочення працівників за добросовісну працю.
- •26. Підстави дисциплінарної відповідальності
- •27. Загальна дисциплінарна відповідальність
- •30 Поняття та підстави матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •31. Обмежена матеріальна відповідальність.
- •32. Загальна характеристика повної матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству
- •33. Договори про повну матеріальну відповідальність
- •34. Повна матеріальна відповідальність працівників за майно та інші цінності, одержані працівником під звіт за разовими документами.
- •35. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, завдану роботодавцю в нетверезому стані.
- •36. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, завдану роботодавцю не при виконанні трудових обов’язків.
- •37. Матеріальна відповідальність службових осіб.
- •38. Матеріальна відповідальність керівника
- •39. Правила обчислення розміру шкоди при притягнення працівника до матеріальної відповідальності та порядок її покриття.
- •40. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •41. Поняття та види трудових спорів.
- •42. Комісії по трудових спорах: порядок утворення та організація роботи.
- •43. Розгляд індивідуальних трудових спорів в ктс
- •44. Розгляд індивідуальних трудових спорів у суді.
- •45. Поновлення на роботі незаконно звільнених працівників та оплата за вимушений прогул.
- •46. Колективні трудові спори: поняття, види, та сторони.
- •47. Правове регулювання страйку.
10. Щорічна основна відпустка
Щорічна основна відпустка надається всім працівникам зі збереженням місця роботи і середнього заробітку. Право працівника на щорічну основну відпустку не залежить від місця роботи, від виконуваної ним трудової функції, а також від умов праці. Для надання щорічної основної відпустки достатнім є лише факт перебування з роботодавцем у трудових відносинах протягом передбаченого законодавством часу. За цими ознаками щорічна основна відпустка відрізняється від усіх інших видів відпусток.
Щорічна основна відпустка залежно від її тривалості поділяється на мінімальну та подовжену.
Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки за відпрацьований повний робочий рік становить 24 календарних дні. Робочий рік працівника обчислюється з дня укладення трудового договору. Сезонним і тимчасовим працівникам тривалість відпустки обчислюється пропорційно відпрацьованому часу, тобто така відпустка може бути меншою ніж 24 календарні дні.
Для деяких категорій працівників законом встановлені щорічні основні відпустки подовженої тривалості. Зокрема, для неповнолітніх передбачено надання відпустки тривалістю 31 календарний день, для інвалідів І і II груп незалежно від причин інвалідності — ЗО календарних днів, інвалідів III групи — 28 календарних днів.
Працівникам вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також особам, зайнятим на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. При цьому за кожних 2 відпрацьованих роки на зазначених роботах відпустка збільшується на 2 календарні дні, але не більше 28 календарних днів. Відпустка працівників, що зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 м і нижче, становить не менше 28 календарних днів незалежно від стажу роботи. Працівникам, зайнятим на роботах в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 м, надається відпустка 24 календарні дні. За наявності стажу на цих роботах 2 роки і більше відпустка збільшується на 4 календарні дні.
Щорічна основна відпустка воєнізованого особового складу гірничорятувальних частин не може бути меншою ЗО календарних днів; невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин надається відпустка 24 календарні дні, зі збільшенням її тривалості за кожних 2 роки стажу на зазначених роботах на 2 календарні дні. Максимальна тривалість такої відпустки не може перевищувати 28 календарних днів.
Подовжені відпустки (28 календарних днів) передбачені для працівників лісозаготівельних, лісогосподарських, лісозахисних, лісовпорядних підприємств і виробничих об'єднань, що займаються заготівлею воску і добуванням живиці, підприємств агролісомеліорації, міжгосподарських лісгоспів, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, лісопунктів, лісництв і лісозаготівельних дільниць, а також лісництв, які входять до складу підприємств інших галузей народного господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, якщо вони зайняті на роботах, посадах і за професіями, зазначеними у Списку, затв. постановою Кабінету Міністрів від 9 червня 1997 р. № 570.
Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам щорічна основна відпустка надається тривалістю до 56 календарних днів. Порядок надання відпустки зазначеним категоріям працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346. Тривалість такої відпустки диференціюється залежно від посади, яку займає працівник, від 28 до 56 календарних днів.