
- •1. Поняття та види робочого часу
- •2. Правове регулювання неповного і скороченого робочого часу
- •3. Правове регулювання надурочних робіт
- •4. Режим робочого часу:поняття,види.
- •5. Спеціальні режими робочого дня.
- •6. Поняття та види часу відпочинку за трудовим правом
- •7.Правове регулювання перерви протягом робочого дня.Щоденний і щотижневий відпочинок.
- •8. Порядок залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні
- •9. Поняття та види відпусток.
- •10. Щорічна основна відпустка
- •11. Додаткові щорічні відпустки: види, підстави надання та тривалість
- •12.Порядок надання щорічних відпусток. Перенесення щорічної відпустки.
- •13. Додаткові відпустки працівникам у зв’язку з навчанням
- •14. Інші види щорічних відпусток.
- •15. Соціальні відпустки
- •16. Відпустки без збереження заробітної плати
- •17. Заробітна плата: поняття, структура, джерела виплати.
- •18. Тарифна система та системи оплати праці
- •19. Державне регулювання оплати праці.
- •20. Мінімальна заробітна плата: поняття, зміст, правове регулювання.
- •21. Договірне регулювання заробітної плати.
- •22. Гарантійні та компенсаційні виплати за трудовим правом.
- •23. Гарантії права працівників на оплату праці та обмеження утримань із заробітної плати
- •24. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •25. Заохочення працівників за добросовісну працю.
- •26. Підстави дисциплінарної відповідальності
- •27. Загальна дисциплінарна відповідальність
- •30 Поняття та підстави матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •31. Обмежена матеріальна відповідальність.
- •32. Загальна характеристика повної матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству
- •33. Договори про повну матеріальну відповідальність
- •34. Повна матеріальна відповідальність працівників за майно та інші цінності, одержані працівником під звіт за разовими документами.
- •35. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, завдану роботодавцю в нетверезому стані.
- •36. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, завдану роботодавцю не при виконанні трудових обов’язків.
- •37. Матеріальна відповідальність службових осіб.
- •38. Матеріальна відповідальність керівника
- •39. Правила обчислення розміру шкоди при притягнення працівника до матеріальної відповідальності та порядок її покриття.
- •40. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •41. Поняття та види трудових спорів.
- •42. Комісії по трудових спорах: порядок утворення та організація роботи.
- •43. Розгляд індивідуальних трудових спорів в ктс
- •44. Розгляд індивідуальних трудових спорів у суді.
- •45. Поновлення на роботі незаконно звільнених працівників та оплата за вимушений прогул.
- •46. Колективні трудові спори: поняття, види, та сторони.
- •47. Правове регулювання страйку.
25. Заохочення працівників за добросовісну працю.
Заохочення — це своєрідна форма позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї трудової функції; один із засобів забезпечення належної трудової дисципліни.
До працівників можуть застосовуватись будь-які заохочення, що обумовлені в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 КЗпП). На практиці можуть застосовуватись матеріальні чи моральні (за формою), індивідуальні чи колективні (за суб'єктом) заохочення.
КЗпП обмежується лише загальною вказівкою щодо правової підстави застосування заходів стимулювання праці працівників. У ст. 145 КЗпП передбачається, що працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, мають переваги та пільги в галузі соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам надається перевага при просуванні по роботі.
Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 21) передбачено перелік заходів заохочення, які можуть використовуватись на всіх підприємствах: оголошення подяки; видача премії; нагородження цінним подарунком; нагородження Почесною грамотою; занесення до Книги пошани, на Дошку пошани.
Просування по роботі (службі) передбачено Законом України "Про державну службу", згідно з яким просування по службі здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі.
До працівників, на яких поширюється чинність статутів та положень про дисципліну, застосовуються також заохочення, передбачені цими статутами та положеннями. Так, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України прокурорсько-слідчі працівники та працівники інших установ прокуратури заохочуються подякою, грошовою премією, подарунком, цінним подарунком, достроковим присвоєнням класного чину або підвищенням у класному чині, нагородженням нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України". За особливі заслуги в роботі працівник прокуратури може бути представлений до нагороди державними нагородами і присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України".
Підстави та порядок стимулювання сумлінної праці також можуть бути предметом договірного регулювання. Так, при укладенні контракту сторони вправі передбачити будь-які додаткові заходи заохочення в разі належного виконання працівником взятих на себе зобов'язань (наприклад, оплата санаторно-курортного відпочинку тощо).
Заохочення застосовуються роботодавцем разом або за погодженням з профспілками. Відсутність профспілкового комітету не позбавляє роботодавця права самостійно застосувати до працівника будь-який вид заохочення.
У законодавстві немає обмежень щодо кількості заохочень, які одночасно можна застосовувати до працівника.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) роботодавця, доводяться до відома всього трудового колективу та заносяться у трудову книжку працівника.
За неналежне виконання трудових обов'язків роботодавець може застосувати заходи дисциплінарного стягнення. Протягом дії дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються засоби заохочення. Своєрідним засобом заохочення може бути дострокове зняття з працівника дисциплінарного стягнення.
Вищий керівник користується правом застосування заохочення, що належить нижчому керівникові, у повному обсязі. Таке положення передбачено в Положенні про дисципліну працівників залізничного транспорту, Дисциплінарному статуті прокуратури України.
За особливі трудові заслуги працівники представляються для заохочення до вищих органів, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними знаками ідо присвоєння почесних звань та звань кращого працівника за певною професією.
Встановлення державних нагород може здійснюватись лише законами України. Відповідно до п. 25 ст. 106 Конституції України нагородження державними нагородами віднесено до компетенції Президента України.