12. Сутність і предмет податкового права.

Податкове право є складним правовим інститутом, що ре­гулює основи формування дохідної частини бюджетної сис­теми країни, тобто регулює лише відносини, що пов'язані з рухом грошових коштів від платників податків і зборів до бюджетів відповідного рівня. Податкове право взаємодіє з усіма інститутами фінансового права. Його норми зумовлені публічністю державних фінансів та регулюють діяльність зі стягування податкових платежів для загальнодержавних і ре­гіональних потреб. Отже, податкове право — це один з осно­вних інститутів правової системи держави.

Податове право - це система правових норм ( фінансових прав. норм), які регулюють суспільні відносини щодо встановлення та справляння податків та інших обовязкових платежів.

Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридичних норм, що забезпечують цільове регулювання різ­новиду відносин, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків і зборів. Податкове право — відносно самостійний сектор фінансового права та займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.

Предметом податкового права є 3 групи сусп. відносин:

1. Суспільні відносини, які складаються між державою і податковими органами.

2. Відносини, які виникають між податковими органами та юридичними та фіз. особами ( платниками податків).

3. Суспільні відносини, які виникають між державою, фінансовими і податковими органами з приводу мобілізації податкових платежів.

Прийняття ПК зменшило кількість податків.

Місце податкового права в прав. системі

Податкове право - це підгалузь фін. права.

13. Методи податкового права.

Методом податкового права є система прийомів (способів) впливу на суспільні правовідносини, які складають предмет податкового права, на поведінку учасників цих відносин.

Основним методом податкового права, як і фінансового права, є метод владних приписів, який характеризується особливими засобами впливу, заснованими на нерівності суб'єктів, і передбачає використання в основному Імперативних норм. Це обумовлено самим змістом податкових правовідносин - забезпечення формуванням бюджетів відповідних рівнів та державних цільових фондів. При регулюванні податкових відносин цей метод набуває своєї специфіки, яка полягає у змісті податкових правовідносин, а також залежить від правового статусу їх суб'єктів.

Ознаки методу владних приписів при регулюванні податкових правовідносин:

- владні розпорядження стосуються кола платників, порядку, умов та розміру платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо;

- коло органів, уповноважених давати владні розпорядження учасникам податкових правовідносин, складають податкові органи;

- широке використання імперативних норм податкового права з метою формування бюджетів і державних цільових фондів за рахунок доходів платників податків та інших обов'язкових платежів податкового характеру.

Метод владних приписів характеризується імперативністю, - норми податкового права носять обовязковий характер.

Інші методи:

2. Владність.

3. Субординація ( підпорядкування нижчестоящих органів вищестоящим).

Крім основного методі в податковому праві можуть застосовуватися додаткові методи:

1. Метод рекомендації

2. Метод погодження

У податковому праві застосовуються й інші прийоми (способи) регулювання податкових відносин. Можливість вибору ставки оподаткування, наприклад, дає можливість формувати податкову політику суб'єктам підприємницької діяльності на власний розсуд шляхом використання рекомендацій, узгоджень, пропаганди, що обумовлює метод переконання. Проте деяка свобода дій підпорядкованих суб'єктів обмежена тими ж владними розпорядженнями органів влади й можлива лише в межах наданих суб'єкту прав.