16. Податкові правовідносини: суб'єкти, об'єкт, зміст.

Податкові правовідносини - це суспільні відносини, які виникають при встановленні та сплаті податків та інших обовязкових платежів та врегульовані нормами фінансового, цивільного та інших галузей права.

Особливості податкових правовідносин:

1. Субєкти податкових правовідносин ніколи не можуть бути рівними.

2. Обєктом цих правовідносин є доходи платників податків. Доходи можуть виступати або в грошовій формі, або майно.

3. Податкові правовідносини виникають в процесі фінансової діяльності і мають грошовий характер.

Всі податки платяться тільки в грошовій формі.

4. Податкові правовідносини повязані з певними нормативнми актами ( ПКУ).

Структура податкових правовідносин

Податкові правовідносини складаються з:

- субєктів податкового права;

- обєктів;

- змісту.

Субєкти - будь - яка особа, яка зобовязана платити податки та збори, держава, органи держави.

До субєктів відносяться державні податкові інспекції, Державна податкова служба України. Субєктами виступають фізичні та юридичні особи.

Поняття: " податковий агент" ( Напр. - ААУ); " самозайнята особа", - особи, які повинні реєструватися, якщо вони мають доходи від своєї діяльності ( Напр. - репетитор тощо).

Обєктом податкових правовідносин виступають:

- доходи ( прибуток);

- вартість товарів;

- окремі види діяльності;

- операції з цінними паперами;

- користування природними ресурсами;

- майно юридичних та фізичних осіб;

- додана вартість продукції, робіт та послуг.

Зміст податкових правовідносин виражається в субєктивних правах і обовязках платників податків.

Зміст встановлюється щодо кожного податку і міститься в конкретному нормативному акті.

Підстави виникнення податкових правовідносин є певні юридичні факти.

Юридичний факт — конкретна життєва обставина, з якою норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення податкових правовідносин. Це: по-перше, факти реальної дійсності; по-друге, факти, передбачені нормами податкового права; по-третє, факти, що спричиняють певні юридичні наслідки.

Види юр. фактів:

За вольовою ознакою:

- дії ( правомірні, неправомірні);

а) правомірних дій — дій, що відбуваються відповідно до вимог податкових норм або норм, що не суперечать їм;

б) неправомірних дій — дій, що порушують вимоги закону і не відповідають приписам правових норм. На підставі правових норм приймаються індивідуальні податкові акти як пра­вомірні юридичні дії, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення конкретних податкових правовідносин;

- події ( не залежать від волі людини).

За юридичними результатами:

правовстановлюючі — юридичні факти, з якими норми права пов’язують виникнення податкових правовідносин;

правозмінюючі — юридичні факти, з якими норми права пов’язують зміну податкових правовідносин;

правоприпиняючі — юридичні факти, з наявністю яких норми права пов’язують припинення податкових правовідносин.

17. Види та особливості податкових правовідносин.

Податкові правовідносини - це суспільні відносини, які виникають при встановленні та сплаті податків та інших обовязкових платежів та врегульовані нормами фінансового, цивільного та інших галузей права.

Особливості податкових правовідносин:

1. Субєкти податкових правовідносин ніколи не можуть бути рівними.

2. Обєктом цих правовідносин є доходи платників податків. Доходи можуть виступати або в грошовій формі, або майно.

3. Податкові правовідносини виникають в процесі фінансової діяльності і мають грошовий характер.

Всі податки платяться тільки в грошовій формі.

4. Податкові правовідносини повязані з певними нормативнми актами ( ПКУ).

Податкові правовідносини відображають певні функції, тому їх можна поділити на:

1) загально-регулятивні (спрямовані на закріплення кола суб’єктів податкового права, їх загального юридичного статусу);

2) конкретно-регулятивні (спрямовані на закріплення конкретної поведінки суб’єктів);

3) комплексні (що виникають на стику загально-регулятивних і конкретно-регулятивних відносин);

4) охоронні (спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру).

Зміст загально-регулятивних відносин визначається нормами, що встановлюють принципи податків і повноваження окремих суб’єктів податкових правовідносин. Загальні і конкретно-регулятивні правовідносини утворюють основну масу правовідносин у суспільстві і регулюють суспільні відносини шляхом установлення суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.

Конкретно-регулятивні правовідносини виступають як форма реалізації загально-регулятивних податкових правовідносин. У цій ситуації загальні права й обов’язки проектуються на діяльність конкретних суб’єктів.

Комплексні податкові правовідносини перебувають на своєрідному стику конкретних і загально-регулятивних податкових правовідносин. Вони досить вузько персоніфіковані, передбачаючи конкретного платника (що відрізняє їх від загальних), але однією з їхніх ознак є складний зміст, що відрізняє їх від простих. Мабуть, можна порушити питання і про об’єднання в межах комплексних правовідносин податкових норм і норм інших галузей права.

Охоронні податкові правовідносини виникають за умови порушення прав і невиконання обов’язків, якщо учасники правовідносин мають потребу в правових способах захисту з боку держави. Однією із сторін таких правовідносин виступає компетентний суб’єкт, що є носієм владних повноважень і наділений державою повноваженнями примусу.