14. Принципи податкового права.

2. Принципи податкового законодавства - це найбільш загальні ідеї, які відіграють роль орієнтирів у формуванні податкового права ( ст. 4 Податкового кодексу України).

Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу України;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

- економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

- нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

- Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено Податковим кодексом, сплаті не підлягають.

- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

15. Джерела податкового права.

Джерела податкового права - це нормативні акти компетентних органів держави, якими встановлюються норми права в сфері податкової політики.

1. Конституція України ( ст. 67, - громадяни зобовязані платити податки встановлені чинним законодавством; 74, - питання податків не виноситься на референдум; 92, - виключно законами встановлюються податки та податкова система).

2. Закони ( ВРУ приймає з приводу оподаткування закони)

Податковий кодекс України - кодифікований акт який зібрав більшість норм у сфері оподаткування. Прийняття кодексу призвело до скасування багатьох спеціальних законів.

До джерел податкового права відносяться:

- укази Президента ( Указ Президента " Про затвердження положення про Державну податкову службу України" від 12 травня 2011 року; " Про утв. Місцевої державної адміністрації").

- ініструкції та положення які приймаються спец. органами ( Державною податковою службою, Держ. митною службою, Міністерством фінансів України).

Наказ Мінфіна " Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів".

До джерел податкового права можуть також відноситьсь рішення місцевих органів ( Київська міська рада - рішення про введення туристичного збору на території Києва.

- міжнародні договори у сфері усунення від подвійного оподаткування. Міжнар. договори ратифіковані ВРУ становлять частину нац. законодавства.

Джерела податкового права можна поділити за кількома принципами.

I. За владно-територіальною ознакою (в основному це стосується видів нормативних актів):

1)загальнодержавні нормативні акти;

2)республіканські (Автономна Республіка Крим);

3)місцеві нормативні акти.

II. За характером правових норм:

1)нормативні — акти, що містять правові норми загального характеру, прийняті компетентними органами у встановленому порядку;

2)ненормативні — акти, що не містять правових норм загального характеру.

III. За особливостями правового регулювання і характером встановлення:

1.Звичай, який санкціонують компетентні органи у встановленому порядку. Найчастіше йдеться про звичай, на який є посилання в законі. Звичаєм, як правило, регулюються процесуальні сторони функціонування податкових актів, межі компетенції державних органів у сфері оподаткування.

2.Прецедент дістав широкого поширення в правових системах англосаксонського типу, особливо за наявності пробілу в законодавстві. Специфіка в цьому разі полягає в тому, що право-застосовний орган фактично є нормо творчої структурою. Багато процесуальних норм народилися в ході судових слухань з податкових справ. Наприклад, розгляд податкових правопорушень в американському суді ускладнювався посиланнями на п'яту поправку до Конституції США, що надавала право відмовитися від дачі показань, бо це могло призвести до «самозвинувачення» . Верховний Суд США, наділений повноваженнями конституційного контролю, відмовив підозрюваним у можливості використовувати п'яту поправку до Конституції уразі розгляду справ з податкових правопорушень.

Подібні ситуації приводять до необхідності систематизації найважливіших судових рішень. У США судову нормо-творчість здійснюють Верховний Суд, апеляційні суди, претензійний суд, федеральні окружні суди і податковий суд США.

3. Міжнародні договори (конвенції, угоди) важливого значення набувають при врегулюванні подвійного оподаткування, інших питань оподаткування. Застосування цього джерела податкового права не завжди однозначне. Міжнародні договори наділені різною юридичною чинністю. Якщо в Україні вони мають перевагу над законами, прийнятими Верховною Радою, то в США їх дія рівнозначна законам, і до системи законодавства міжнародні договори включаються нарівні з законами США. Це зумовлює проблеми як забезпечення правового регулювання таких норм, так і системи гарантій їх забезпечення.

4. Правова доктрина притаманна для мусульманських країн, де вона як одне з важливих джерел шаріату заповнює прогалини законодавства відповідно до приписів мусульманської доктрини.

5. Нормативний правовий акт — найважливіше, а іноді єдине джерело податкового права. У деяких випадках інші джерела розглядають як похідні від нормативного акту.