12.Колективний договір:поняття та сторони

Колективний договір – це угода, що укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів. договір укладається між власником або уповноваженим ним органом, з однієї сторони, й однією або кількома профспілками чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами з іншої, а у разі відсутності таких органів – представниками трудящих, обраними й уповноваженими трудовим колективом. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: – зміни в організації виробництва і праці; – забезпечення продуктивної зайнятості:– нормування й оплата праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат;– встановлення компенсацій, пільг;– робочий час і час відпочинку;– охорона праці та інше.

13.Поняття і види робочого часу

Робочий час – час, протягом якого працівник, відповідно до закону, колективного і трудового договору, правил внутрішнього трудового розпорядку організації, повинен виконувати доручену йому роботу у встановленому місці. розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час. нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Робочий день — це тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби. Робочий тиждень — це тривалість робочого часу протягом календарного тижня. для працівників, праця яких відбувається на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу — від 24 до 36 годин на тиждень.

14.Поняття та види часу відпочинку.Види відпусток та порядок їх надання.

Час відпочинку – це встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків і який вони можуть використовувати за своїм розсудом. основними видами часу відпочинку є:– перерви протягом робочого дня;– щоденний відпочинок;– щотижневі дні відпочинку;– святкові та неробочі дні;– відпустки. види відпусток:1)щорічні відпустки:основна відпустка,додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці додаткова відпустка за особливий характер праці інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням 3) творча відпустка 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами,відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів

15.Поняття та структура з/п

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому вигляді, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу. Оплата праці складається з основної заробітної плати та додаткової оплати праці. Основна заробітна плата залежить від результатів праці та визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами. Крім цього, додаткова оплата праці залежить від результатів господарської діяльності підприємства та встановлюється у вигляді премій, винагород, інших заохочувальних виплат.Заробітна плата виплачується у грошових знаках, що мають обіг на території України. Можлива оплата банківськими чеками, а також часткова оплата натурою, якщо це передбачено колективним договором. Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється в колективному договорі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час. Робота в святкові та неробочі дні оплачується у подвійному розмірі. 16.правове регулювання праці неповнолітніх

Для неповнолітніх законодавством установлені також певні пільги:1) не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16 років 2) на підприємствах, в установах, організаціях ведеться спеціальний облік неповнолітніх; 3) прийом на роботу неповнолітніх здійснюється тільки після їх медичного огляду; 4) забороняється залучати неповнолітніх до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми, а також до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні; 5) для неповнолітніх установлюється скорочений робочий день, а оплата праці проводиться як за повний робочий день;6) неповнолітнім щорічні відпустки надаються в літній час, а за їх бажанням – в інший час. Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.