
- •Перелік використаних скорочень
- •Анотація
- •1. Характеристика об’єкта проектування
- •1.1.Інформаційна система
- •1.2.База даних
- •1.3. Поняття iнформацiйного забезпечення iнформацiйних систем
- •1.4. Предметна область
- •1.4.1. Геоінформаційна система
- •1.4.2. Можливості та найвижливіші якості гіс
- •1.4.3. Застосування гіс
- •1.5. Огляд літературних джерел
- •Висновок до розділу 1
- •2. Характеристика і постановка задачі
- •2.1. Характеристика задачі
- •2.2. Постановка задачі, призначення і мета створення системи
- •2.2.1. Постановка задачі
- •2.2.2. Характеристики системи
- •2.2.3. Вимоги до системи для вивчення геоінформаційних мереж
- •2.2.4. Інформаційне наповнення системи
- •2.2.5. Група розробки
- •2.2.6. Вимоги до дизайну навчальної системи
- •2.2.7. Пакет передачі
- •2.3. Вимоги до оточення
- •2.3.1. Вимоги до програмного забезпечення
- •2.3.2 Вимоги до користувачів
- •Висновок до розділу 2
- •3. Поетапна розробка системи
- •3.1. Початок аналізу реалізованості
- •3.2. Аналіз реалізованості
- •3.3. Системний аналіз
- •3.4. Проектування системи
- •3.5. Програмування
- •3.6. Тестування системи
- •Висновок до розділу 3
- •4. Реалізація системи для вивчення геоінформаційних мереж
- •4.1.1. Встановлення сервера Apache
- •4.1.2. Налаштування сервера Apache
- •4.1.3. Тестування сервера Apache
- •4.2. Мова html
- •4.2.1. Призначення html
- •4.2.2. Cтруктура html документа
- •4.3. Реалізація веб-сайту системи для вивчення геоінформаційних мереж
- •4.4. Загально системне середовище
- •4.5. Технічне забезпечення
- •Висновок до розділу 4
- •5. Методика застосування і тестування системи
- •5.1. Методика застосування системи
- •5.2. Тестування системи
- •Висновок до розділу 5
- •Висновки
- •Літературні джерала
- •Додаток 1
- •Додаток 2
4.1.3. Тестування сервера Apache
Налаштувавши сервер Apache, можна його запустити Для запуску сервера тиснемо меню Пуск, потім Програми, Apache Web Server, Management і Start Apache, при цьому з'явиться вікно, дуже схоже на сеанс MS-DOS Не закриваємо його і не чіпаємо до кінця роботи з Apache.
Якщо вікно відкривається і тут же закривається, це означає, що було припущено якоїсь помилки у файлі httpd.conf. В такому випадку доведеться шукати неточність. Для того, щоб перевірити, чи правильно створені директорії для веб-документів, необхідно виконати наступні перевірки:
Перевірка html.
В директорії z:/home/localhost/www з html-документами Apache створюємо файл index.html з будь-яким текстовим змістом. Запускаємо браузер і набераємо такий рядок:
http://localhost/index.html
або просто
http://localhost/
Повинен завантажитися створений файл.
Перевірка SSI.
В директорії z:/home/localhost/www з html-документами Apache створюємо файл test.shtml з таким змістом (необхідно уважно стежити за дотриманням пропусків в директиві include!):
SSI Test!<hr>
<!--#include virtual="/index.html" -->
<hr>
Тепер набераємо в браузері:
http://localhost/test.shtml
Повинен завантажитися файл, який складається з тексту "SSI Test!", за яким слідує вміст файла index.html між двома горизонтальними рисками. Якщо цього не відбулося, значить, неправильно налаштована робота SSI.
Перевірка CGI.
В директорії z:/home/localhost/cgi для CGI-скриптів створюємо файл test.bat з таким змістом:
@echo off
echo Content-type: text/html
echo.
echo.
dir
Тепер в браузері набераємо:
http://localhost/cgi/test.bat
У вікні відобразиться результат команди DOS dir.
Якщо щось пішло не так, або вікно Apache відкривається і тут же закривається, значить, десь відбулася помилка - швидше за все, в httpd.conf. За детальним роз'ясненням причин помилки, можна звернутися до log-файлів, розташованих в директорії C:\Program Files\Apache Group\Apache\logs.
4.2. Мова html
4.2.1. Призначення html
HTML (англ. Hyper Text Markup Language — мова розмітки гіпертекстових документів) — заснована на SGML, текстова мова розмітки, призначена для маркування документів, що містять текст, зображення, гіперпосилання, тощо.
Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN, що в Женеві, в 1989 році і з того часу почали розроблятися різні версії HTML.
Ось ці версії:
HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): Найперша версія, орієнтована лише на текст;
HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): До тексту додаються атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення;
HTML+ (листопад 1993) Заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+;
HTML 2.0 (листопад 1995): Визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «Історичний», також визнані застарілими попередні версії;
HTML 3.0: Версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим;
HTML 3.2 (14 січня 1997): В цій версії були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів;
HTML 4.0 (18 грудня 1997): В цій версії були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також, відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту;
HTML 4.01 (24 грудня 1999): Заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення;
HTML 5 (Working Draft, 5. April 2008). HTML 5 має новий словник побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM;
XHTML 1.0 (26 січня 2000): Висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарта;
XHTML 1.1 (31 травня 2001): Після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional;
XHTML 2.0 (в розробці): Ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.
HTML-документи лежать в основі веб, і відображаються із допомогою веб-браузерів. Разом із видимою інформацією, HTML-документи містять додаткові метадані, такі як, наприклад, мова тексту, автор документа, стислий підсумок. Мова розмітки розроблялась консорціумом W3C.
Дані у форматі HTML нагадують звичайні текстові файли за винятком того, що деякі символи в них (так звані теги (tag)) інтерпретуються як розмітка. Розмітка надає документу деяку, визначену тегами, структуру: параграфи, розділи, абзаци, списки, малюнки, таблиці, колонтитули, індекси, зміст тощо. Всередині кожного блоку можна змінювати шрифт, розмір символів, колір тексту, виділяти текст курсивом або робити його напівжирним.
Головною особливістю HTML є можливість використовувати гіперзв'язки (links), завдяки яким можливі посилання та переходи з поточної веб-сторінки на інші документи, як локальні (документи поточного сервера), так і такі, що знаходяться на серверах в найвіддаленіших регіонах земної кулі.
Мова HTML, також дозволяє вставляти в документи зображення, звук, відео та ін. Перегляд HTML-документу здійснюється за допомогою веб-браузера (таких програм як Internet Explorer, Netscape та ін.).
Первинна мова розмітки HTML розроблялася у стандарті SGML, але зараз все частіше можна бачити використання мови XHTML, в основному подібної до звичайної мови HTML за вийнятком деяких синтаксичних відмінностей, введених стандартом XML.