3.4. Проектування системи

На цьому етапі відбувається трансформація логічних уявлень в специфікації програм, файлів, вхідних і вихідних даних, дій, що управляють. Основна мета проектування - створення системи, для якої легко організувати супровід. Цільові і машинні характеристики тут ще в розрахунок не приймаються.

З допомогою методик, процедур і нормативних документів встановлюються зв'язки між групами функцій, визначених під час системного аналізу, а також вибирається спосіб реалізації цих функцій програмами. Таким чином, структурне системне проектування - перший етап в ланцюзі формування «будівельних блоків» системи, що є елементарними угрупуваннями даних і процесів, які згодом можуть бути об'єднані в проект.

Перш за все створюється логічна модель необхідної обчислювальної системи, після чого виконується спрощене проектування. В результаті формується перший варіант проекту, який потім послідовно допрацьовується.

Специфікації програм готуються в процесі проектування, а не виділяються в самостійне завдання, що вирішується поза даним етапом. Такий підхід застосовний до систем, що працюють в режимі реального часу, і до систем баз даних в тій же мірі, що і до традиційних пакетних систем.

Методики допомагають конструкторам сформулювати критерії, по яких можна оцінити якість проекту. Періодичний аналіз отриманих результатів сприяє зацікавленішій участі в роботі програмістів і експлуатаційного персоналу.

Процедури гарантують виконання проекту і, як і на інших етапах, створюють основу для його оцінки і розвитку. Періодичні ревізії сприяють підвищенню кваліфікації персоналу.

Документація містить визначення структури проекту і опису рішення загальних питань, наприклад про цілісність даних і використання ресурсів. Детальні специфікації проекту також є складовою частиною методу, що реалізовується у формі специфікацій програм, докладних описів файлів і бази даних, вхідних і вихідних даних, форматів екранів терміналів і структури діалогів.

3.5. Програмування

На етапі програмування можна виділити три самостійні групи завдань: проектування, складання (кодування) і тестування (відладку) програм, причому всі ці завдання однаково важливі, і для вирішення кожною з них необхідні свої методи.

Розробка програм базується на методах аналізу структури файлів і проектування логіки програм. Обидві методики тісно взаємозв'язані, тому, перш ніж приступати до розробки логіки програм, важливо розібратися в типових структурах даних і підходах до аналізу структури файлів.

Логіка програми повинна точно відображати рішення деякої прикладної задачі і бути добре сформульованою. Недоцільно намагатися вирішувати відразу декілька задач. Слід уникати також надмірного галуження рішень.

Структура програми повинна відповідати уточненій структурі файлів, в якій поміщена суть програмованого завдання. Іншими словами, логіка програми повинна грунтуватися на структурі оброблюваних даних. Будь-яка з логічних конструкцій має один вхід і один вихід, тому їх легко об'єднувати в лінійні структури, по яких неважко прослідкувати послідовність передач управління. Типові логічні конструкції можуть бути вкладені одна в іншу, але і при цьому для кожної з них дотримується головне правило: один вхід і один вихід. Дані конструкції безпосередньо відповідають типовим підструктурам даних, що дозволяє сформулювати загальні правила проектування логіки програм.