10. Електрична напруга.

фізична величина, що визначається роботою, яка виконується сумарним полем електростатичних і сторонніх сил при переміщенні одиничного позитивного заряду на даній ділянці кола. Поняття напруги є узагальненим поняттям різниці потенціалів: напруга на кінцях ділянки кола дорівнює різниці потенціалів в тому випадку, якщо на цій ділянці не прикладена електрорушійна сила. Якщо поле непотенційне, то напруга залежить від тієї дороги, по якій переміщається заряд між крапками. Непотенційні сили, називаються сторонніми, діють усередині будь-якого джерела постійного струму (генератора, акумулятора, гальванічного елементу і ін.). Під напругою на затисках джерела струму завжди розуміють роботу електричного поля по переміщенню одиничного позитивного заряду уздовж дороги, лежачого зовні джерела; в цьому випадку Е. н. дорівнює різниці потенціалів на затисках джерела і визначається Ома законом: U = IR—E, де I — сила струму, R — внутрішній опір джерела, а E — його електрорушійна сила (едс). При розімкненому ланцюзі ( I = 0) напруга по модулю рівна едс(електрорушійна сила) джерела. Тому едс(електрорушійна сила) джерела часто визначають як Е. н. на його затисках при розімкненому ланцюзі. В разі змінного струму Е . н. зазвичай характеризується значенням, що діє (ефективним), яке є середньоквадратичним за період значенням напруги. Напруга на затисках джерела змінного струму або котушки індуктивності вимірюється роботою електричного поля по переміщенню одиничного позитивного заряду уздовж дороги, лежачого зовні джерела або котушки. Вихрове (непотенційне) електричне поле на цій дорозі практично відсутнє, і напруга дорівнює різниці потенціалів. Е. н. зазвичай вимірюють вольтметром . Одиниця Е. н. у Міжнародній системі одиниць — вольт .

1.14 Магнітна індукція

Магнітна індукція – фізична векторна величина, що є силовою характеристикою магнітного поля в даній точці і чисельно дорівнює границі відношення механічної сили, що діє на рухомий заряд, до добутку заряду на його швидкість, якщо значення заряду наближається до нуля і заряд рухається в такому напрямі, що ця границя має найбільше значення. Магнітна індукція спрямована перпендикулярно до механічної сили й до напряму руху заряду так, що вектори df, V, і B утворюють правогвинтову систему.

Одиниця магнітної індукції – тесла (Тл)

1.15 Закон електромагнітної індукції.

Явище виникнення ЕРС у провіднику, що рухається в магнітному полі або знаходиться у змінному магнітному полі, називають явищем електромагнітної індукції, а створювану при цьому ЕРС – індукованою. Одержана залежність e= -dФ/dt дістала назву закону електромагнітної індукції. (Відкрито Фарадеєм 1831р.)

Закон встановлює, що ЕРС, яка виникає у замкненому контурі в процесі електромагнітної індукції, чисельно дорівнює взятій з від’ємним знаком швидкості зміни магнітного потоку, зчепленого з контуром.

1.16 Зв’язок електричного струму з магнітним полем.

1.17 Напруженість магнітного поля.

Напруженість магнітного поля – фізична векторна величина, що характеризує магнітне поле в даній його точці. Позначається ветор . Характерною особливістю напруженості магнітного поля є те, що її лінійний інтеграл вздовж будь-якого замкненого контуру чисельно дорівнює зовнішньому струму, що пронизує поверхню, яка спирається на цей контур. Молекулярні струми враховуються при цьому самим вектором .