Лекція Прокат і його виробництво

 

 

Прокатка – це спосіб обробки пластичним деформуванням – найбільше розповсюджений. Прокатці піддають до 90 % всієї виплавлюваної сталі й більшу частину кольорових металів. Спосіб зародився в XVIII столітті й, перетерпівши значний розвиток, досяг високої досконалості.

Сутність процесу: заготівля обжимається (здавлюється), проходячи в зазор між обертовими валками, при цьому, вона зменшується у своєму поперечному перерізі й збільшується в довжину. Форма поперечного перерізу називається профілем.

 

Способи прокатки

Коли потрібна висока міцність і пластичність, застосовують заготівлі із сортового або спеціального прокату. У процесі прокатки литі заготівлі піддають багаторазовому обтисненню у валках прокатних станів, у результаті чого підвищується щільність матеріалу за рахунок заліковування ливарних дефектів, пористості, мікротріщин. Це придасть заготівлям із прокату високу міцність і герметичність при невеликій їхній товщині.

Існують три основних способи прокатки, що мають певну відмінність по характері виконання деформації: поздовжня, поперечна, поперечно - гвинтова .

Схеми основних видів прокатки:

а - поздовжня; б - поперечна; в - поперечно - гвинтова

 

При поздовжній прокатці деформація здійснюється між обертовими в різні сторони валками . Заготівля втягується в зазор між валками за рахунок сил тертя. Цим способом виготовляється близько 90 % прокату: весь аркушевий і профільний прокат.

Поперечна прокатка . Осі прокатних валків і оброблюваного тіла паралельні або перетинаються під невеликим кутом. Обидва валки обертаються в одному напрямку, а заготівля круглого перетину - у протилежному.

У процесі поперечної прокатки оброблюване тіло втримується у валках за допомогою спеціального пристосування. Обтиснення заготівлі по діаметрі й додання їй необхідної форми перетину забезпечується профілюванням валків і зміною відстані між ними. Даним способом роблять спеціальні періодичні профілі, вироби тіла, що представляють, обертання - кулі, осі, шестірні.

Поперечно – гвинтова прокатка . Валки, що обертаються в одну сторону, установлені під кутом один одному. Метал, що прокочується, одержує ще і поступальний рух. У результаті додавання цих рухів кожна крапка заготівлі рухається по гвинтовій лінії. Застосовується для одержання пустотілих трубних заготівель.

 Як інструмент для прокатки застосовують валки прокатні, конструкція яких представлений на малий. 10.3. Залежно від профілю, що прокочується, валки можуть бути гладкими, застосовуваними для прокатки аркушів, стрічок і т.п. і каліброваними (струмковими) для одержання сортового прокату.

Струмок – профіль на бічній поверхні валка. Проміжки між струмками називаються буртами. Сукупність двох ручаїв утворить порожнину, називану калібром, кожна пари валків утворить кілька калібрів. Система послідовно розташованих калібрів, що забезпечує одержання необхідного профілю заданих розмірів називається калібруванням.

Прокатні валки: а - гладкий ; б - калібрований

 

Валки складаються з робочої частини – бочки 1, шийок 2 і трефи 3.

Шейки валків обертаються в підшипниках, які, в один з валків, можуть переміщатися спеціальним натискним механізмом для зміни відстані між валками й регулювання взаємного розташування осей.

Трефу призначена для з'єднання валка з муфтою або шпинделем.

Використовуються роликові підшипники з низьким коефіцієнтом тертя, 0,003...0,005, що забезпечує великий термін служби.