Лекція Механічна обробка

 

  

Механічна обробка поверхонь заготівель є однієї з основних завершальних стадій виготовлення деталей машин.

Одне з актуальних завдань машинобудування - подальший розвиток, удосконалювання й розробка нових технологічних методів обробки заготівель деталей машин, застосування нових конструкційних матеріалів і підвищення якості обробки деталей машин.

Поряд з обробкою різанням застосовують методи обробки пластичним деформуванням, з використанням хімічного, електричного, світлового, променевого й іншого видів енергії.

 

Класифікація рухів у металорізальних верстатах

 

Обробка металів різанням - процес зрізання різальним інструментом з поверхні заготівлі кулі металу у вигляді стружки для одержання необхідної геометричної форми, точності розмірів, взаємного розташування й шорсткості поверхонь деталі.

Щоб зрізати із заготівлі куля металу, необхідно різальному інструменту й заготівлі повідомляти відносні рухи. Інструмент і заготівлю встановлюють на робочих органах верстатів, що забезпечують рух.

Рухові, які забезпечують зрізання із заготівлі кулі матеріалу або викликають зміна стану обробленої поверхні заготівлі, називають рухами різання:

• Головний рух - визначає швидкість деформування матеріалу й відділення стружки (Дг);

• Рух подачі - забезпечує врізання ріжучої крайки інструмента в матеріал заготівлі (Дs);

Рухи можуть бути безперервними або переривчастими, а по характері - обертальними, поступальними, зворотно-поступальними.

Рухові подачі: поздовжнє, поперечне, вертикальне, кругове, окружне, тангенціальне.

У процесі різання на заготівлі розрізняють поверхні:

• оброблювану поверхню (1);

• оброблену поверхню (3);

• поверхня різання (2).

Настановні рухи - рухові, що забезпечують взаємне положення інструмента й заготівлі для зрізання з її певного кулі металу.

Допоміжні рухи - транспортування заготівлі, закріплення заготівлі й інструмента, швидкі переміщення робочих органів.

 

Схеми обробки заготівель: а - точінням; б - шліфуванням на круглошліфувальному верстаті; в - свердлінням

 

Режими різання, шорсткість поверхні

 

При призначенні режимів різання визначають швидкості головного рухові різання й подачі, і глибину різання.

Швидкістю головного рухові – називають відстань, пройдена крапкою ріжучої кромки інструмента в одиницю години (м/с).

Подача - шлях крапки ріжучої кромки інструмента щодо заготівлі в напрямку рухові подачі за один хід заготівлі або інструмента.

Залежно від технологічного методу обробки подачу вимірюють:

мм/про - гостріння й свердління;

мм/дв. хід - стругання й шліфування.

Глибина різання ( ) – відстань між оброблюваною й обробленою поверхнями заготівлі, обмірювана перпендикулярно до обробленої поверхні (мм).

Шорсткість поверхні – сукупність нерівностей з відносно малими кроками.

Шорсткість є характеристикою якості поверхні заготівлі. Вона оцінюється декількома параметрами .

Припустимі значення шорсткості поверхонь деталей вказуються на кресленнях.

Значення параметра /для різних технологічних методів обробки лежати в межах, напівтемних:

• для попередньої чорнової обробки - 100...22,5 ;

• для чистової обробки - 6,3...0,4 ;

• для оздоблювальної й доводочної обробки - 0,2...0,012.